Таблетки «Флюколд»: инструкция по применению, отзывы. Препарат «Флюколд N»

Наверняка всем известны симптомы простуды и гриппа. Такие неприятные признаки возникают внезапно. Однако при правильном подходе к лечению они могут так же неожиданно исчезнуть. Для этого следует обратиться к терапевту, который назначит препараты, способствующие устранению симптомов заболевания, а также быстро устраняющие вирусы и инфекции.

Самым популярным препаратом против гриппа и простуды является медикамент «Флюколд» (таблетки). Инструкция по применению, отзывы пациентов будут описаны ниже. Также вы узнаете о том, чем примечательно это средство и есть ли у него противопоказания.

Фармакодинамика и фармакокинетика

Терапевтический эффект достигается благодаря взаимодействию компонентов Флюколда.

Парацетамол ингибирует циклооксигеназу, что приводит к снижению выработки простагланинов, арахидоновой кислоты, тромбоксана и простациклинов. Является ненаркотическим анальгетиком. Обладает незначительным противовоспалительным эффектом, но выраженным антипиретическим и анальгетическим действием. Снижает уровень простагландинов в ЦНС, в центре терморегуляции гипоталамуса.

Фенилпропаноламин и хлорфенирамин устраняют отечность слизистой оболочки носа, борются с ринореей и облегчают дыхание через нос.

Хлорфенирамин блокирует Н1-гистаминовые рецепторы, оказывает м-холиноблокирующее и седативное действие.

Кофеин является нейролептиком, он усиливает терапевтическое действие НПВС, улучшает память, внимание, улучшает работоспособность, стимулирует деятельность ЦНС.

Флюколд абсорбируется в ЖКТ, метаболиты выводятся мочой. Компоненты препарата проходят через гематоплацентарный и гематоэнцефалический барьеры, попадают в грудное молоко.

Фармакологические характеристики

Как действует препарат «Флюколд» (таблетки)? Инструкция по применению сообщает о следующих свойствах его активных веществ.

Парацетамолом называют нестероидное противовоспалительное средство, которое угнетает активность изоформ фермента ЦОГ. За счет такого воздействия данное вещество уменьшает синтез простагландинов из кислоты арахидоновой. Вследствие этого в центральной нервной системе проявляются анальгетический и антипиретический эффекты.

Противовоспалительные свойства данного лекарства незначительны, так как клеточные пероксидазы способствуют инактивации парацетамола.

Хлорфенирамина малеат способен блокировать М-холинорецепторы и Н1-гистаминовые рецепторы. Также он оказывает седативное действие.

Нельзя не отметить и то, что упомянутое вещество способствует уменьшению интенсивности эффектов, которые были вызваны гистамином. Оно устраняет отечность слизистой носа и ринорею, а также снижает повышенную проницаемость сосудов,

Фенилэфрина гидрохлорид вступает в связь с альфа-адренергическими рецепторами, способствуя уменьшению интенсивности признаков гриппа и респираторных заболеваний острого характера различного происхождения.

Какую роль кофеин играет в медикаменте «Флюколд»? Инструкция по применению сообщает, что это нейролептическое средство, которое стимулирует работу ЦНС, улучшает физическую и интеллектуальную деятельность, увеличивает силу, а также частоту сердечных сокращений. Кроме того, кофеин потенцирует действие НПВС.

Побочные действия

Флюколд хорошо переносится. Побочные эффекты отмечаются редко.

Желудочно-кишечный тракт: диспепсические расстройства, боль в эпигастрии, сухость во рту, нарушения стула.

Сердечно-сосудистая система: Повышение АД, тромбоцитопения, лейкопения, нарушение сердечного ритма, нейтропения, метгемоглобинемия.

Центральная нервная система: тремор конечностей, мигрень, повышенная возбудимость, нарушение сна, эмоциональная лабильность, головокружения.

Аллергия.

Осторожный прием медикамента

Следует быть предельно осторожным при назначении рассматриваемого средства людям, страдающим заболеваниями почек и печени, задержкой мочи, закрытоугольной глаукомой, гипертрофией предстательной железы и обструктивными заболеваниями органов ЖКТ.

Также необходимо сказать о том, что с осторожностью этот медикамент рекомендуют людям с эпилепсией, тяжелыми заболеваниями сердечно-сосудистой системы, хроническим алкоголизмом, а также лицам пожилого возраста.

Кроме того, «Флюколд N» запрещается назначать пациентам, чья работа связана с вождением автомобиля и управлением опасными механизмами.

Инструкция по применению Флюколда (Способ и дозировка)

Таблетки Флюколд Н, инструкция по применению

Таблетку Флюколда не разжевывают, проглатывают целиком, запивают водой.

Препарат принимают трижды в день по 1 таблетке.

Между приемами должно пройти не менее 4-х часов.

В сутки не более 4 таблеток, не дольше недели.

Пакетики Флюколд, инструкция по применению

Содержимое пакетика растворяют в воде.

Принимают трижды в день, но не чаще чем раз в четыре часа.

Не больше 4 пакетиков в сутки.

Курс лечения должен составлять не более 3 дней.

Упаковка, форма выпуска и состав

В какой форме производится препарат «Флюколд N»? Инструкция по применению утверждает, что это лекарство можно приобрести в виде таблеток. В количестве четырех штук они упакованы в блистеры из алюминиевой фольги и содержатся в бумажном конверте.

Девствующими компонентами данного средства выступают:

• парацетамол;
• фенилэфрина гидрохлорид;
• хлорфенирамина малеат;
• кофеин.

Также в состав лекарственного препарата входят различные вспомогательные вещества.

Взаимодействие

Аскорбиновая кислота, кодеин, пропифеназон, скополамин усиливают терапевтический эффект препарата Флюколд.

Этанол, седативные ЛС, трициклические антидепрессанты, барбитураты увеличивают период полувыведения препарата.

Не рекомендуется комбинировать с ЛС, в составе которых содержится парацетамол.

Противопоказания

Каким больным запрещается назначать такой препарат, как «Флюколд N» (таблетки)? Инструкция по применению указывает на то, что противопоказаниями к использованию этого лекарства являются:

• тяжелые нарушения в работе почек;
• период беременности;
• индивидуальная чувствительность (повышенная) к веществам лекарственного препарата;
• время грудного вскармливания;
• детский возраст до двух лет;
• тяжелые нарушения в работе печени.

Аналоги Флюколда

Совпадения по коду АТХ 4-го уровня: Фенацетин
Комбигрипп

Хлорфенамин

Колдфлю

Калпол

Фервекс

Панадол Экстра

Панадол детский

Панадол

Солпадеин

Эффералган

Милистан

Колдрекс Максгрипп

Колдрекс Хотрем

Колдрекс

АнтиГриппин

Юниспаз

Пенталгин Плюс

Рапидол

Максиколд

Аналогами можно назвать: Колдрекс, Аджиколд, Лорколд, Неогрип, Радиколд.

Передозировка лекарством

Что будет при передозировке медикаментом «Флюколд»? Инструкция по применению гласит, что в этом случае у пациента наблюдаются тошнота, бледность кожных покровов, рвота, тремор конечностей и боли в эпигастральной области. При последующем увеличении доз отмечается развитие нефротоксического и гепатотоксического действия препарата.

Также следует отметить, что при приеме чрезмерного количества данного средства может нарушиться метаболизм глюкозы, развиться метаболический ацидоз, а также возникнуть метгемоглобинемия и коматозное состояние.

При таких случаях показано промывание желудка, симптоматическое лечение и прием энтеросорбентов. При отравлении парацетамолом требуется внутривенное вливание N-ацетилцистеина, а также пероральное применение метионина.

Взаимодействие с другими лекарствами

При сочетании данного средства с препаратами, которые обладают гепатотоксическим действием, наблюдается усиление негативного воздействия этих лекарств на печень.

«Пробенецид» и «Метоклопрамид», совместно принятые с таблетками «Флюколд N», оказывают влияние на кинетику парацетамола.

При комбинации лекарственного средства с медикаментами, которые угнетающе воздействуют на ЦНС, в том числе с седативными препаратами, барбитуратами, транквилизаторами и трициклическими антидепрессантами, отмечается усиление терапевтического эффекта последних.

Также следует о несовместим с этанолом.

Флюколд (сироп)

Наименование: Флюколд (сироп) (Flucold) Фармакологическое действие: Флюколд – комбинированный лекарственный препарат, обладающий выраженным анальгетическим, антипиретическим и антигистаминным действием. В состав препарата входит два активных компонента – парацетамол и хлорфенирамина малеат. Терапевтические эффекты и механизм действия препарата основаны на фармакологических свойствах активных компонентов, входящих в его состав. Парацетамол – лекарственное средство группы неселективных нестероидных противовоспалительных препаратов. Парацетамол обладает выраженным обезболивающим и жаропонижающим действием, противовоспалительное действие препарата выражено незначительно, так как парацетамол инактивируется клеточными пероксидазами. Механизм действия препарата основан на его способности ингибировать фермент циклооксигеназу, вследствие чего происходит нарушение метаболизма арахидоновой кислоты и снижение синтеза простагландинов, простациклинов и тромбоксана. Уменьшение количества простагландинов в центре терморегуляции в гипоталамусе способствует снижению повышенной температуры тела. Анальгетический эффект препарата осуществляется за счет снижения количества простагландинов в центральной нервной системе.

Хлорфенирамина малеат – блокатор Н1-гистаминовых рецепторов. Кроме антигистаминной активности обладает также некоторым седативным и М-холиноблокирующим действием. Препарат снижает отечность слизистой оболочки носа и облегчает носовое дыхание.

Фармакокинетика препарата Флюколд сироп не изучена.

Показания к применению: Препарат применяется для симптоматического лечения детей в возрасте от 1 года до 12 лет, страдающих острыми респираторными заболеваниями и гриппом, которые сопровождаются такими симптомами как повышение температуры тела, боль в горле, головная боль и отечностью слизистой оболочки носа.

Способ применения: Препарат принимают перорально. Сироп не следует разводить, однако, после приема препарат можно запить водой или чаем. Препарат следует принимать через равные промежутки времени. Длительность курса лечения и дозы препарата определяет лечащий врач индивидуально в зависимости от характера заболевания и личных особенностей пациента. Детям в возрасте от 1 до 4 лет обычно назначают по 5мл препарата (1 чайная ложка) 4 раза в сутки. Детям в возрасте от 5 до 8 лет обычно назначают по 10мл препарата (2 чайные ложки) 4 раза в сутки. Детям в возрасте от 9 до 12 лет обычно назначают по 10-20мл препарата (2-4 чайные ложки) 4 раза в сутки. Длительность курса лечения не должна превышать 3 дней.

Побочные действия: Препарат обычно хорошо переносится пациентами, однако, в некоторых случаях отмечалось развитие таких побочных эффектов при применении препарата: Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, боли в эпигастральной области, сухость слизистой оболочки рта. В единичных случаях было отмечено развитие панкреатита. Со стороны системы кроветворения: тромбоцитопения, панцитопения, лейкопения, агранулоцитоз. Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, отек Квинке.

Противопоказания: Повышенная индивидуальная чувствительность к компонентам препарата. Препарат не применяют для лечения пациентов, страдающих нарушениями функции печени и/или почек, а также детей в возрасте младше 1 года. Препарат следует с осторожностью назначать пациентам с сахарным диабетом, заболеваниями печени и/или почек, а также пациентам, работа которых связана с управлением потенциально опасными механизмами и вождением автомобиля.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами: При сочетанном применении препарата с кодеином, аскорбиновой кислотой (витамин С), скополамином, пропифеназоном и кофеином отмечается усиление терапевтического эффекта парацетамола. Барбитураты, этанол и трициклические антидепрессанты при одновременном применении с препаратом Флюколд увеличивают период полувыведения парацетамола. Препарат при сочетанном применении усиливает действие лекарственных средств, угнетающих центральную нервную систему, в том числе барбитуратов, этанола, седативных лекарственных препаратов и транквилизаторов бензодиазепинового ряда. Противопоказано одновременное применение препарата Флюколд с другими лекарственными препаратами, содержащими парацетамол.

Передозировка: При применении завышенных доз препарата у пациентов отмечается развитие тошноты, рвоты, боли в эпигастральной области, тремора конечностей, тахикардии, головной боли и нарушений сна. При дальнейшем увеличении дозы возможно развитие почечной и/или печеночной недостаточности. При передозировке показано промывание желудка, прием энтеросорбентов и проведение симптоматической терапии. При отравлении парацетамолом назначают введение N-ацетилцистеина и пероральный прием метионина. Лечение передозировки препарата должно проводиться в условиях стационара под тщательным контролем врача.

Форма выпуска: Сироп розового цвета по 25 или 100мл во флаконах, по 1 флакону в картонной упаковке.

Условия хранения: Препарат рекомендуется хранить в сухом месте вдали от прямых солнечных лучей при температуре от 15 до 25 градусов Цельсия. Срок годности – 3 года.

Состав: 5мл сиропа содержат: Парацетамола – 125мг; Хлорфенирамина малеата – 2мг; Вспомогательные вещества, в том числе сироп глюкозы и сахар.

Внимание! Описание препарата «Флюколд (сироп)» на данной странице является упрощённой и дополненной версией официальной инструкции по применению. Перед приобретением или использованием препарата вы должны проконсультироваться с врачом и ознакомиться с утверждённой производителем аннотацией. Информация о препарате предоставлена исключительно с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению. Только врач может принять решение о назначении препарата, а также определить дозы и способы его применения.

Флюколд инструкция и частые вопросы

Склад

діючі речовини:

1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, кофеїну 30 мг, фенілефрину гідрохлориду 5 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг;

допоміжні речовини:

крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), тальк, желатин, магнію стеарат, сорбіту розчин (Е 420), Повідон К-30, натрію бензоат (Е 211), барвник Ponceau 4R (Е 124), вода очищена.

Лікарська форма Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

круглі, непокриті оболонкою таблетки рожевого кольору з темно-рожевими вкрапленнями.

Фармакотерапевтична група

Аналгетики та антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків.

Код АТХ N02B E51.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Фармакологічна активність препарату зумовлена властивостями парацетамолу, кофеїну, фенілефрину гідрохлориду та хлорфеніраміну малеату, які входять до складу препарату. Парацетамол

чинить жарознижувальну, болезаспокійливу та протизапальну дію. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів.

Кофеїн

чинить стимулюючу дію на центральну нервову систему, головним чином на кору головного мозку, дихальний та судинноруховий центри, підвищує розумову та фізичну працездатність, зменшує сонливість, відчуття втоми та послаблює дію засобів, що пригнічують центральну нервову систему.

Фенілефрину гідрохлорид

чинить судинозвужувальну дію, зменшує набряк слизової оболонки носа і придаткових пазух.

Хлорфеніраміну малеат

чинить антигістамінну та холіноблокуючу дію. Блокуючи

H1-рецептори, чинить протиалергічну дію, зменшує проникність судин слизової оболонки верхніх відділів дихальних шляхів, зменшує сльозотечу, свербіж в очах і носі.

Фармакокінетика.

Не досліджувалася.

Клінічні характеристики

Показання

Симптоматичне лікування застуди та грипу, що супроводжуються підвищеною температурою тіла, ознобом, головним болем, нежитем та закладеністю носа, чханням, ломотою та болем у тілі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату, інших похідних ксантинів (теофілін, теобромін). Хронічні обструктивні захворювання легень. Емфізема. Тяжкі серцево-судинні захворювання, включаючи порушення провідності. виражений атеросклероз, тяжку форму ішемічної хвороби серця. Гострий інфаркт міокарда. Тромбоз периферичних артерій. Декомпенсована серцева недостатність. Шлуночкова тахікардія. Гіпертиреоз. Тяжкі порушення функції печінки та/або нирок. Гострий панкреатит, гепатит. Стенозувальна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Вроджена гіпербілірубінемія. Тяжка артеріальна гіпертензія. Аденома простати з утрудненим сечовипусканням. Обструкція шийки сечового міхура. Захворювання крові (виражена анемія, лейкопенія), гіпертиреоз. Пілородуоденальна обструкція. Феохромоцитома. Цукровий діабет. Бронхіальна астма. Закритокутова глаукома. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Алкоголізм. Підвищена збудливість. Порушення сну. Епілепсія. Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування. Одночасне застосування з трициклічними антидепресантами, β-блокаторами. Літній вік пацієнта (від 60 років).

Період вагітності або годування груддю. Дитячий вік до 12 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Швидкість всмоктування парацетамолу

може збільшуватися при застосуванні з метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватися – з холестираміном. При одночасному довготривалому застосуванні посилюється антикоагулянтний ефект кумаринів (наприклад варфарину та інших кумаринів) із підвищенням ризику кровотечі внаслідок тривалого регулярного застосування парацетамолу. Прийом разових доз не виявляє значного ефекту. Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу. Антисудомні препарати (фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що стимулюють мікросомальні ферменти печінки та ізоніазид, можуть посилювати гепатотоксичність парацетамолу внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.

Взаємодія фенілефрину гідрохлориду

з інгібіторами МАО спричиняє гіпертензивний ефект, з трициклічними антидепресантами (амітриптиліном) – підвищує ризик кардіоваскулярних побічних ефектів, з дигоксином і серцевими глікозидами – призводить до аритмій та інфаркту міокарда. Фенілефрин з іншими симпатоміметиками збільшує ризик побічних серцево-судинних реакцій, може знижувати ефективність β-блокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (резерпіну, метилдопи) з підвищенням ризику артеріальної гіпертензії та побічних серцево-судинних реакцій.

Фенілефрин може спричиняти небажані реакції при одночасному застосуванні з індаметацином та бромкрептином (тяжка артеріальна гіпертензія). Застосування фенілефрину гідрохлориду з симпатоміметичними амінами підвищує ризик аритмій та інфаркту міокарда.

Алкалоїди раувольфії зменшують терапевтичний ефект фенілефрину гідрохлориду.

Значно збільшити пригнічувальну дію хлорфеніраміну малеату

може одночасне застосування препарату зі: снодійними засобами, барбітуратами, заспокійливими засобами, нейролептиками, транквілізаторами, анестетиками, наркотичними анальгетиками, алкоголем. Хлорфеніраміну малеат посилює антихолінергічну дію атропіну, спазмолітиків, трициклічних антидепресантів, протипаркінсонічних препаратів.

Кофеїн

посилює ефект (покращує біодоступність) анальгетиків-антипіретиків, потенціює ефекти похідних ксантину, α- та β-адреноміметиків, психостимулюючих засобів.

Одночасне застосування кофеїну з інгібіторами МАО може спричинити небезпечний підйом артеріального тиску.

Циметидин, гормональні контрацептиви, ізоніазид посилюють дію кофеїну.

Кофеїн знижує ефект опіоїдних анальгетиків, анксіолітиків, снодійних і седативних засобів, є антагоністом засобів для наркозу та інших препаратів, що пригнічують ЦНС, конкурентним антагоністом препаратів аденозину, АТФ. При одночасному застосуванні кофеїну з ерготаміном покращується всмоктування ерготаміну у шлунково-кишковому тракті, з тиреотропними засобами – підвищується тиреоїдний ефект. Кофеїн знижує концентрацію літію в крові.

Особливості застосування

Не перевищувати зазначену дозу.

Слід уникати одночасного застосування з іншими препаратами, призначеними для симптоматичного лікування застуди та грипу, лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Даний лікарський засіб не рекомендується застосовувати одночасно з седативними, снодійними засобами або з напоями, що містять алкоголь.

Препарат призначає лікар тільки після оцінки співвідношення ризик/користь у наступних випадках: артеріальна гіпертензія; порушення серцевого ритму; розлади сечовипускання. Якщо за рекомендацією лікаря препарат застосовувати протягом тривалого періоду, необхідно здійснювати контроль функціонального стану печінки та картини периферичної крові.

При застосуванні препарату слід уникати надмірного вживання кави, міцного чаю, інших тонізуючих напоїв та лікарських засобів, що містять кофеїн. Це може спричинити проблеми зі сном, тремор, напруження, дратівливість, відчуття серцебиття.

Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин чи подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект.

Необхідно порадитися з лікарем стосовно можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки.

Враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти. У пацієнтів з тяжкими інфекціями, такими як сепсис, що супроводжуються зниженням рівня глутатіону, при прийомі парацетамолу підвищується ризик виникнення метаболічного ацидозу. Симптомами метаболічного ацидозу є глибоке, прискорене або утруднене дихання, нудота, блювання, втрата апетиту. Слід негайно звернутися до лікаря у разі появи цих симптомів.

Пацієнтам, які приймають анальгетики кожен день при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.

Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.

Лікарський засіб містить сорбіту розчин (Е 420). Якщо у пацієнта встановлена непероносимість деяких цукрів, потрібно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Лікарський засіб містить барвник Ponceau 4R (Е 124), який може спричиняти алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування препаратом Флюколд®-N слід уникати керування транспортними засобами, роботи з механізмами та інших небезпечних видів діяльності.

Спосіб застосування та дози

Дорослим і дітям віком від 12 років призначати по 1 таблетці кожні 3-4 години, але не більше 4 таблеток на добу. Інтервал між прийомами становить не менше 4 годин. Тривалість лікування визначає лікар. Максимальний термін застосування без консультації лікаря – 3 дні.

Не приймати разом з лікарськими засобами, що містять парацетамол.

Діти.

Препарат застосовувати дітям віком від 12 років.

Передозування

Симптоми передозування парацетамолу.

У перші 24 години з’являються блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. При прийомі великих доз можуть спостерігатися порушення орієнтації, збудження, запаморочення, порушення сну, серцевого ритму і панкреатит. У поодиноких випадках повідомлялося про гостру ниркову недостатність із некрозом канальців, що проявляється болем у ділянці попереку, гематурією, протеїнурією; нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит).

При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливів, гіпоглікемії, коми та мати летальний наслідок.

Застосування дорослим 10 г або більше парацетамолу, особливо одночасно з алкоголем, та понад 150 мг парацетамолу на 1 кг маси тіла дітям може призвести до гепатоцелюлярного некрозу з розвитком енцефалопатії, печінкової коми та летального наслідку. Перші клінічні ознаки гепатонекрозу можуть з’явитися через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз.

Відзначалися також серцева аритмія та панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи – запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою та блюванням або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів. Слід розглянути лікування активованим вугіллям, якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні концентрації є не достовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому парацетамолу, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно слід вводити

N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. При відсутності блювання можна застосовувати метіонін перорально як відповідну альтернативу у віддалених районах поза лікарнею.

При передозуванні фенілефрину гідрохлориду

виникають гіпергідроз, психомоторне збудження або пригнічення ЦНС, головний біль, запаморочення, сонливість, порушення свідомості, аритмії, тремор, гіперрефлексія, судоми, нудота, блювання, дратівливість, неспокій, артеріальна гіпертензія.

При передозуванні хлорфеніраміну малеату

можуть спостерігатися атропіноподібні симптоми: мідріаз, фотофобія, сухість шкіри та слизових, підвищення температури тіла, атонія кишечнику. Пригнічення ЦНС супроводжується розладами дихання та порушеннями роботи серцево-судинної системи (зменшення частоти пульсу, зменшення артеріального тиску аж до судинної недостатності).

Великі дози кофеїну

можуть спричиняти біль в епігастральній ділянці, блювання, діурез, прискорене дихання, екстрасистолію, тахікардію чи серцеву аритмію, вплив на центральну нервову систему (запаморочення, безсоння, нервове збудження, дратівливість, стан афекту, тривожність, тремор, судоми). Клінічно важливі симптоми передозування кофеїном пов’язані також із ураженням печінки парацетамолом.

Лікування.

Протягом перших 6 годин після підозрюваного передозування необхідно провести промивання шлунка з подальшою госпіталізацією хворого.

Протягом перших 8 годин після передозування – застосування метіоніну перорально або внутрішньовенне введення цистеаміну або N-ацетилцистеїну; симптоматична терапія; при тяжкій артеріальній гіпертензії – застосування α- та β-адреноблокаторів.

Побічні реакції

З боку імунної системи:

анафілаксія; реакції гіперчутливості, включаючи шкірний свербіж, висип на шкірі і слизових оболонках (зазвичай генералізований висип, еритематозний, кропив’янка), ангіоневротичний набряк; мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса-Джонсона); токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

З боку нервової системи

: головний біль, запаморочення, психомоторне збудження, порушення орієнтації, занепокоєність, нервова збудженість, відчуття страху, дратівливість, порушення сну, безсоння, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, депресивні стани, тремор, відчуття поколювання і тяжкості в кінцівках, шум у вухах, епілептичні напади, тривожність; в окремих випадках – кома, судоми, дискінезія, зміни поведінки, загальна слабкість.

З боку дихальної системи:

бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти (аспірину) та до інших нестероїдних протизапальних засобів.

З боку органів зору:

порушення зору та акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість очей.

З боку травного тракту:

нудота, блювання, печія, сухість у роті, дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, діарея, запор, метеоризм, гіперсалівація, зниження апетиту, загострення виразкової хвороби.

З боку гепатобіліарної системи:

порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатотоксична дія, гепатонекроз (при застосуванні високих доз).

З боку ендокринної системи:

гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.

З боку системи крові:

анемія, у тому числі гемолітична; тромбоцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, панцитопенія, лейкопенія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у ділянці серця), синці або кровотечі.

З боку сечовидільної системи:

нефротоксичність, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, порушення сечовипускання, дизурія, затримка сечі, асептична піурія, ниркова коліка.

З боку серцево-судинної системи:

артеріальна гіпертензія, тахікардія або рефлекторна брадикардія, аритмія, задишка, біль у ділянці серця, відчуття серцебиття.

Інші:

підвищення кліренсу креатиніну, збільшення екскреції натрію та кальцію, закладеність носа; можливе хибне підвищення сечової кислоти в крові, що визначається методом Bittner; незначне підвищення 5-гідроксиіндолоцтової кислоти, ванілілмигдалевої кислоти та катехоламінів у сечі.

Одночасний прийом препарату в рекомендованих дозах з продуктами, що містять кофеїн, може посилити побічні ефекти, зумовлені кофеїном, такі як запаморочення, підвищена збудливість, безсоння, неспокій, тривожність, роздратованість, головний біль, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і прискорене серцебиття.

Термін придатності 4 роки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС.

Упаковка

№ 4 – по 4 таблетки у стрипі в паперовому конверті;

№ 12 – по 4 таблетки у стрипі, по 3 стрипи у картонній коробці;

№ 200 – по 4 таблетки у стрипі в паперовому конверті, по 50 конвертів у картонній коробці.

Категорія відпуску

№ 4; № 12 – без рецепта, № 200 – за рецептом.

Виробник

Наброс Фарма Пвт. Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Сьорвей №110/А/2 Аміт Фарм, Джейн Упасря, поблизу заводу Кока Кола, Н.Х. № 8, Каджіпура – 387411, Кхеда, Індія.

Особые рекомендации

Теперь вам известно, как следует употреблять препарат «Флюколд» (4 таблетки). Инструкция по применению гласит, что если после приема медикамента температура тела больного не снижается на протяжении трех дней и более, а болевые ощущения не стихают в течение пяти суток, то необходимо обратиться к доктору.

С особой осторожностью это лекарство назначают лицам с сахарным диабетом.

Медикамент «Флюколд N» снижает скорость реакций.

Фармакологические свойства препарата Флюколд таблетки и порошок для перорального применения

фармакологическая активность препарата обусловлена свойствами компонентов, входящих в его состав. Парацетамол оказывает анальгезирующее и умеренно выраженное антипиретическое действие. Механизм действия связан с ингибированием синтеза простагландинов. Жаропонижающее действие опосредовано влиянием на регулирующие центры гипоталамуса. Фенилэфрин относится к группе симпатомиметиков, его действие связано в первую очередь с прямой стимуляцией адренорецепторов и частично опосредуется через высвобождение норадреналина. Хлорфенамина (хлорфенирамина) малеат относится к группе блокаторов гистаминовых Н1 -рецепторов. Оказывает умеренное седативное и М-холиноблокирующее действие. Ингибирует биологические эффекты гистамина: уменьшает выраженность симптомов аллергического ринита, чихания, ринореи, раздражения в области глотки. Фенилпропаноламина гидрохлорид способствует уменьшению гиперемии и отека слизистой оболочки верхних дыхательных путей и околоносовых пазух. Кофеин стимулирует ЦНС, сердечную деятельность и повышает силу сокращений миокарда. Аскорбиновая кислота (витамин С) играет важную роль в повышении неспецифической резистентности организма к инфекциям. Фармакокинетические свойства Флюколда обусловлены фармакокинетикой каждого ингредиента препарата. Парацетамол быстро и почти полностью абсорбируется в ЖКТ. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 2 ч после приема, метаболизируется в печени и выводится главным образом с мочой в форме глюкуронидных и сульфатных конъюгатов. Менее 5% препарата выводится в неизмененном виде. Период полувыведения колеблется в пределах 1–4 ч. Препарат равномерно распределяется во всех жидкостях организма, около 25% связывается с протеинами плазмы крови. Хлорфенирамина малеат быстро абсорбируется в ЖКТ и распределяется во всех тканях организма. Около 25% связывается с протеинами плазмы крови. Фенилпропаноламин легко всасывается после перорального приема, максимальная концентрация в плазме крови достигается через 1–2 ч; среднее время полувыведения — 2–3 ч, подвергается значительному метаболизму в организме, выводится преимущественно с мочой. Кофеин быстро абсорбируется в ЖКТ и распределяется во всех тканях и жидкостях организма, включая ЦНС, эмбриональные ткани и грудное молоко. Он быстро метаболизируется и выводится с мочой. Период полураспада в плазме крови составляет около 3 ч. 70% дозы выводится с мочой.

Взаимодействия препарата Флюколд таблетки и порошок для перорального применения

Не рекомендуется применять Флюколд одновременно с другими препаратами для симптоматического лечения простудных заболеваний, сосудосуживающими средствами для терапии ринита и с препаратами, содержащими парацетамол. Эффект действия парацетамола усиливается при его комбинации с кодеином, аскорбиновой кислотой, скополамином, хлорфенамином, пропифеназоном и кофеином. При одновременном применении барбитуратов, трициклических антидепрессантов, а также алкоголя возможно увеличение периода полувыведения парацетамола. Длительное применение противосудорожных препаратов может снижать эффективность парацетамола.

Состав Флюколда

Препарат выпускается в форме таблеток и саше для приготовления сиропа:

Особые указания по применению препарата Флюколд таблетки и порошок для перорального применения

Если высокая температура сохраняется на протяжении 3 и более дней или возникает снова, а боль не прекращается более 5 дней, необходимо пересмотреть тактику лечения. С осторожностью применяют у пациентов с нарушением функции печени и почек, ИБС, сахарным диабетом, у лиц пожилого возраста. В период кормления грудью применяют лишь в случае, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для ребенка. При применении препарата не следует управлять транспортными средствами и работать с потенциально опасными механизмами.

Страхи и сомнения потребителей

Есть и другие мнения потребителей о лекарстве. Многие пациенты опасаются принимать данный медикамент из-за содержания в нем антигистаминных средств. Принято считать, что таковые вызывают зависимость. Ведь многие сосудосуживающие препараты для носа допустимо использовать не более трех суток подряд. Следует развеять все сомнения: если использовать медикамент в соответствующей возрасту дозировке и не принимать его более недели подряд, то ничего страшного не случится. Никакого привыкания лекарство у вас не вызовет. Важно только помнить, что составляющие оказывают седативный эффект. Если вам предстоит важная работа, то следует обсудить с доктором возможность замены лекарства на другое.