Бисептол суспензия для приёма внутрь 240 мг/5 мл 80 мл

Сульфаниламидные лекарства известны тем, что они обладают достаточно высоким антибактериальным действием, поэтому такие препараты часто назначают не только взрослым, но и детям.

Одним из таких представителей считается Бисептол, который выпускается в нескольких лекарственных формах, поэтому мы, ознакомившись с инструкцией по применению и отзывами, хотим сегодня подробнее поговорить о данном средстве и о том, когда его целесообразно давать малышам.

Форма выпуска

Согласно официальной инструкции по применению Бисептол для детей выпускается в следующих лекарственных формах:

• Суспензия или сироп, у которого сладкий вкус и приятный аромат, поэтому малыши в большинстве случаев с удовольствием пьют лекарство.
• Таблетки с дозировкой основного вещества 120 мг и 480 мг.
• Жидкость для инъекций. Используется такая форма для деток старше 6 лет, и только если есть крайняя необходимость.

Как принимать Бисептол детям и взрослым

Для удобства использования Бисептол выпускается в разных лекарственных формах.

1. Таблетированная форма выпускается в двух дозировках:
   120 мг — для детей;
2. 480 мг — для взрослых.
3. Суспензия для детей с земляничным запахом во флаконе 80 мл. 1 доза — 5 мл содержит 240 мг активных веществ.
4. Концентрат для приготовления раствора с целью проведения инфузий. В 1 ампуле содержится 480 мг активных веществ.

Как принимать Бисептол и в каких лекарственных формах зависит от заболевания и возраста пациента.

Лечение у подростков и взрослых:

Минимальная доза для лечения более 14 дней составляет 480 мг каждые 12 часов. Стандартная дозировка — 960 мг дважды в день, при тяжелых инфекциях дозу увеличивают до 1440 мг на каждые 12 часов.

• Курс лечения инфекций дыхательных путей и ЛОР органов составляет десять дней.
• Лечение воспалительных заболеваний органов мочеполовой системы составляет от четырнадцати до двадцати одного дня.
• Заболевания желудочно-кишечного тракта лечат минимум пять дней.
• Терапию инфекционных заболеваний половых органов (мягкий шанкр) проводят от семи до четырнадцати дней.
• Для лечения острых инфекций мочевых путей у женщин проводится «ударная» терапия, при которой разовый прием составляет до 2880 мг.
• Пневмонию лечат по 960 мг дважды в сутки. Индивидуальный дозировка рассчитывается 30 мг/кг.
• Нокардиоз лечат в дозировке 2880 мг не менее трех месяцев, острый бруцеллез — четыре недели, брюшной тиф — три месяца.

Состав

Независимо от формы выпуска, основной компонент препарата – это ко-тримоксазол, вещество, состоящее из двух компонентов: сульфаметоксазола и триметоприма.

Дополнительные компоненты различаются, в зависимости от формы выпуска. В состав таблеток входят:

• картофельный крахмал;
• тальк;
• стеарат магния;
• поливиниловый спирт;
• метилпарагидрокси- и пропилпарагидроксибензоат;
• пропиленгликоль.

В суспензии (сиропе) содержаться следующие вспомогательные компоненты:

• макрогол (полиэтиленгидроксистеарат);
• кармелоза натрия;
• алюминий-магний силикат;
• моногидрат лимонной кислоты;
• додекагидрат гидрофосфат натрия;
• метилпарагидроксибензоат;
• пропилпарагидроксибензоат;
• жидкий мальтит;
• сахарин натрия;
• клубничный ароматизатор.

Ознакомившись с подробным составом, указанным в инструкции, можно сказать следующее: препарат в виде таблеток безопаснее, т. к. в нем нет такого большого количества различных веществ, как в суспензии, что особенно важно для малышей, склонных к аллергии.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Підвищення рівня дигоксину у крові може розвиватися при одночасному лікуванні котримоксазолом, особливо у пацієнтів літнього віку.

Котримоксазол може пригнічувати печінковий метаболізм фенітоїну. Після застосування ко-тримоксазолу у звичайних клінічних дозах спостерігалося збільшення періоду напіввиведення фенітоїну на 39 % та зменшення швидкості метаболічного кліренсу на 27 %. При одночасному прийомі обох препаратів слід зважати на ймовірність небажаного посилення ефекту фенітоїну. Необхідний ретельний нагляд за такими пацієнтами, слід контролювати рівень фенітоїну в плазмі крові.

Ефективність трициклічних антидепресантів може знижуватися при одночасному застосуванні котримоксазолу.

Сульфаніламіди, в тому числі сульфаметоксазол, можуть витісняти метотрексат з точок зв’язування з білками плазми крові і погіршувати нирковий транспорт метотрексату, підвищуючи таким чином концентрацію вільного метотрексату і посилюючи його дію.

Котримоксазол може впливати на потребу в пероральних антидіабетичних засобах.

Подібно до інших антибіотиків, Бісептол може знижувати ефективність пероральних контрацептивів. Тому пацієнткам необхідно радити вживати додаткових протизаплідних заходів під час лікування Бісептолом.

При одночасному прийомі індометацину та котримоксазолу може підвищуватися рівень сульфаметоксазолу в крові.

У пацієнтів літнього віку, які одночасно приймали деякі діуретики, переважно тіазидного ряду, спостерігалася підвищена частота випадків тромбоцитопенії з пурпурою.

Повідомлялося, що котримоксазол може подовжувати протромбіновий час у пацієнтів, які приймають антикогулянт варфарин (сульфаметоксазол може витісняти варфарин із зʼєднання з альбумінами плазми). На цю взаємодію слід зважати при застосуванні Бісептолу у пацієнтів, які вже приймають антикоагулянти. У таких випадках необхідно регулярно перевіряти протромбіновий час і контролювати час згортання крові у пацієнтів.

У пацієнтів, які приймали котримоксазол та циклоспорин після трансплантації нирки, спостерігалось оборотне погіршення функції нирок, визначене за підвищенням рівнів сироваткового креатиніну. Вважається, що ця взаємодія зумовлена триметопримом.

Повідомлялося про випадки панцитопенії у пацієнтів, які приймали комбінацію триметоприму та метотрексату (див. розділ «Особливості застосування»). Триметоприму притаманна низька афінність до людської дигідрофолатредуктази, при цьому він здатний потенціювати побічну дію метотрексату, що призводить до небажаної гематологічної взаємодії з метотрексатом, зокрема при наявності інших факторів ризику, таких як літній вік, гіпоальбумінемія, порушення функції нирок та зменшення резерву кісткового мозку. Ці небажані побічні реакції можуть виникати, зокрема, при застосуванні високих доз метотрексату.

Таким пацієнтам необхідно призначати фолієву кислоту або фолінат кальцію, щоб протидіяти впливу на гемопоез (невідкладне лікування).

Окремі повідомлення свідчать, що у пацієнтів, які приймають піриметамінвмісні препарати з метою профілактики малярії у дозах, що перевищують 25 мг піриметаміну на тиждень, при одночасному прийомі котримоксазолу може розвиватися мегалобластна анемія.

Повідомлялося про випадки токсичного делірію після одночасного прийому Бісептолу та амантадину.

Існує підтвердження того, що триметоприм може взаємодіяти з дофетилідом за рахунок гальмування ниркової транспортної системи. При одночасному прийомі триметоприму в дозі 160 мг у комбінації з сульфаметоксазолом у дозі 800 мг 2 рази на добу та дофетилідом у дозі 500 мкг 2 рази на добу протягом 4 днів спостерігалося збільшення площі під кривою «концентрація – час» (AUC) дофетиліду на 103 % і максимальної плазмової концентрації (Cmax) на 93 %. Дофетилід може спричиняти серйозні шлуночкові аритмії, асоційовані з подовженням інтервалу QT, у тому числі двонаправлену шлуночкову тахікардію (піруетного типу), що прямо залежать від плазмової концентрації дофетиліду. Одночасний прийом дофетиліду і триметоприму протипоказаний.

Слід дотримуватися обережності, якщо пацієнт приймає інші препарати, які можуть спричинити гіперкаліємію.

Також, одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу (котримоксазолу) і спіронолактону може призвести до клінічно значущої гіперкаліємії.

Одночасне застосування з котримоксазолом може збільшити системну експозицію лікарських засобів, які метаболізуються в основному за допомогою CYP2C8, зокрема паклітакселу, аміодарону, дапсону, репаглініду, розиглітазону і піоглітазону.

Паклітаксел і аміодарон мають вузький терапевтичний індекс. Якщо пацієнт отримує паклітаксел або аміодарон, слід розглянути питання про призначення альтернативного антибіотика.

І дапсон, і котримоксазол можуть спричинити метгемоглобінурію. За пацієнтами, які отримують дапсон у комбінації з котримоксазолом, слід спостерігати на предмет метгемоглобінурії. По можливості слід призначити альтернативні методи лікування.

Вплив на лабораторні показники.

Бісептол, а саме триметоприм, що входить до його складу, може вплинути на результати визначення концентрації метотрексату в сироватці крові, проведеного методом конкурентного зв’язування з білками із застосуванням бактеріальної дигідрофолатредуктази як ліганду. Однак при визначенні метотрексату радіоімунним методом інтерференції не виникає.

Бісептол може змінювати реакцію визначення креатиніну за допомогою лужного пікрату за методом Яффе (підвищує рівень креатиніну приблизно на 10 %). Функціональні порушення канальцевої секреції креатиніну можуть давати хибне зниження рівня кліренсу креатиніну.

Призначення котримоксазолу в дозі 160 мг триметоприму і 800 мг сульфаметоксазолу викликає підвищення експозиції ламівудину на 40 % (з приводу триметоприму). Ламівудин не впливає на фармакокінетику триметоприму і сульфаметоксазолу.

Принцип действия

Активные компоненты, входящие в состав лекарства, обладают бактерицидным свойством, что и обуславливает действие Бисептола в целом. Попадая в организм, они угнетают синтез белков, необходимых для активного развития бактерий, нарушая его и провоцируя гибель патогенных микробов.

Лекарственное средство обладает широким спектром действия и борется со многими патогенными агентами (энтерококки, кишечная палочка, пневмококки, сальмонелла, шигела, пневмоциста и др.).

Особые указания

При наличии у ребенка склонности к аллергическим реакциям или патологий работы внутренних органов лечение сиропом Бисептол должно проводиться под контролем специалиста из-за высокого риска появления побочных эффектов.

Во время курса лечения Бисептолом рекомендуется обеспечить ребенку питьевой режим. Нехватка жидкости в организме может изменить эффективность терапии.

Особые указания при применении препарата:

сироп Бисептол нельзя принимать одновременно с тиазидными диуретиками; компоненты из состава сиропа могут усилить действие антикоагулянтов; при сочетании сиропа с индометацином возникает вероятность изменения состава крови; препарат может усилить действие медикаментов группы гипогликемических средств; специалисты не назначают препарат в сочетании с мочегонными средствами; не рекомендуется сочетать прием Бисептола с препаратами, оказывающими воздействие на состав крови; при длительном лечении Бисептолом рекомендуется сдать анализ крови; запрещено принимать сироп в сочетании с дофетилидом; Бисептол в сочетании с аскорбиновой кислотой может спровоцировать образование песка в моче; с осторожностью сироп назначается при необходимости терапии противосудорожными лекарственными средствами;

медикаменты группы местных обезболивающих средств снижают эффективность Бисептола; прием сиропа Бисептол может подразумевать некоторые ограничения в рационе питания ребенка (специалисты рекомендуют воздержаться на время терапии от сладостей, газированных напитков и продуктов питания, способных оказать негативное воздействие на работу системы пищеварения); при наличии дефицита фолиевой кислоты в организме ребенка или нарушении работоспособности щитовидной железы препарат принимается только после консультации с врачом; в период лечения сиропом Бисептол необходимо ограничить употребление продуктов питания, богатых белком (фасоль, сыр, животные жиры, зеленые листовые овощи и любые сорта капусты); если после приема сиропа у ребенка появляется одышка или сухой кашель, то необходимо повторное обследование.

Показания

Для детей возможно назначение Бисептола в самых различных ситуациях, таких, как:

• Инфекции верхних и нижних дыхательных путей и инфекционные заболевания ушей (синусит, гнойный отит, бронхит, фарингит, бронхоэктаз, ангина, воспаление легких, ларингит, фарингит и др.).
• Инфекции мочеполовой системы (циститы в разных формах, уретрит, пиелонефрит, простатит и др.).
• Инфекции пищеварительного тракта (сальмонеллез, брюшной тиф, холера, бактериальная диарея).
• Коклюш, скарлатина, фурункулез, гнойные воспаления на коже, остеомиелит.

Показання

Інфекції, спричинені чутливими до котримоксазолу мікроорганізмами, а саме:

• інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів та інфекції вуха: загострення хронічного бронхіту, бронхоектази, пневмонія (у тому числі пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci
  ), синусит, середній отит;
• інфекції сечостатевої системи: гострий та хронічний цистит, пієлонефрит, уретрит, простатит;
• інфекції травного тракту, включаючи тифозну та паратифозну гарячку (у тому числі лікування хронічних носіїв) і холеру (як доповнення до відновлення рідини та електролітів);
• інші бактеріальні інфекції, спричинені чутливими мікроорганізмами: гострий бруцельоз, нокардіоз, актиноміцетома (за винятком спричиненої справжніми грибками), південноамериканський бластомікоз (Paracoccidioides brasiliensis
  ).

При остеомієліті – як препарат останньої лінії (наприклад, якщо протипоказаний ванкоміцин), якщо доведено чутливість мультирезистентних збудників до котримоксазолу.

Слід дотримуватися офіційних рекомендацій щодо належного застосування антибіотиків, особливо рекомендацій щодо застосування з метою попередження збільшення резистентності до антибіотиків.
Протипоказання.

• Гіперчутливість до діючих речовин, до сульфонамідів чи триметоприму або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Виражене паренхіматозне захворювання печінки.
• Тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну <� 15 мл/хв), якщо немає можливості періодично визначати концентрацію триметоприму і сульфаметоксазолу у плазмі крові.
• Мегалобластна анемія, зумовлена дефіцитом фолатів.
• Імунна тромбоцитопенія, спричинена застосуванням триметоприму та/або сульфонамідів.
• Гематологічні порушення.
• Комбінація з дофетилідом.
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Не слід застосовувати дітям віком до 2 місяців.
• Порфірія.
• Останній триместр вагітності та годування груддю.

С какого возраста разрешено принимать

В инструкции мы находим, что лекарство в виде таблеток разрешен для детей от 3 лет, но если необходимо его применение малышам поменьше, тогда возможно использование суспензии или сиропа, который разрешен новорожденным с двух месяцев.

Самостоятельно не стоит назначать такое средство своему крохе, хоть он не считается антибиотиком, это все-таки бактерицидное средство, и оно влияет на дальнейшую работу желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), поэтому лучше сначала обратиться к доктору, который сможет не только назначить необходимую терапию, но и правильную дозировку, учитывая индивидуальные особенности ребенка.

Показано к применению

Двухкомпонентный препарат выписывает врач для лечения заболеваний, вызванных восприимчивыми к лекарству микроорганизмами. Успешно поддаются лечению инфекции:

• Носоглотки, верхних дыхательных путей;
• Мочеполовой выделительной системы;
• Желудочно-кишечного тракта;
• Кожных покровов и мягких тканей.

Опубликованные о лекарстве Бисептол отзывы неоднозначны. Какому-то малышу препарат помог уже на второй день, кому-то пришлось отказаться от назначенного лечения из-за побочных эффектов.

Противопоказания и побочные действия

В инструкции уделено немало места противопоказаниям и побочным действиям. В ней указано, что Бисептол нельзя применять, если:

• У ребенка есть гиперчувствительность к какому-либо компоненту, входящему в состав лекарства.
• В анамнезе есть почечная недостаточность или другие заболевания почек.
• Если есть повреждения или заболевания печени.
• Наличие у крохи дефицита люкозо-6-фосфатдегидрогеназы.
• У малыша есть такие патологии крови, как лейкопения или агранулоцитоз.
• Наличие патологий щитовидной железы.
• Дефицит в организме витаминов группы В, в частности В9 и В12.

Побочные реакции, к сожалению, имеют место быть, и они бывают следующими:

• головокружение;
• головные боли;
• угнетение общего состояния;
• нарушение кроветворения;
• кашель и одышка;
• болевые ощущения в суставах и мышцах;
• нарушения работы почек;
• судороги;
• аллергические проявления на коже.

Если у ребенка появляются подобные симптомы, прием препарата стоит прекратить и как можно быстрее обратиться к доктору.

Побочные эффекты препарата Бисептол

Наиболее часто во время лечения Бисептолом отмечают побочные эффекты со стороны пищеварительного тракта (тошнота, рвота, анорексия) и кожно-аллергические реакции (сыпь, крапивница). Редко могут возникать синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), острый некроз печени, апластическая анемия. Кроме этого, могут развиваться гемолитическая, мегалобластная анемия, эозинофилия, метгемоглобинемия, гипопротромбинемия; аллергический миокардит; возникать озноб, лихорадка, светобоязнь, анафилактические реакции, сосудистые отеки, зуд кожи, болезнь Шенляйна — Геноха, крапивница, полиморфная эритема, аллергические высыпания, десквамационный дерматит, сывороточная болезнь, редко — узелковый периартериит, волчаночный синдром. Со стороны пищеварительного тракта — диарея, боль в животе, анорексия, тошнота, псевдомембранозный колит, рвота, повышение активности печеночных ферментов и уровня креатинина в сыворотке крови, стоматит, глоссит, панкреатит, гепатит (иногда с холестатической желтухой). Со стороны мочеполовой системы: почечная недостаточность, интерстициальный нефрит, нефротоксический синдром, анурия, повышение уровня небелкового азота и креатинина в сыворотке крови. Возможны метаболические нарушения — гиперкалиемия, гипонатриемия. Со стороны нервной системы: апатия, менингит, атаксия, головная боль, депрессия, судороги, галлюцинации, повышенная возбудимость, шум в ушах, периферический неврит. Сульфаниламиды по химической структуре близки к некоторым антитиреоидным препаратам, мочегонным (ацетазоламиду и тиазидам), а также к пероральномым противодиабетическим препаратам, что может быть причиной развития перекрестной аллергии. Редко отмечают гипогликемию, повышение диуреза. Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, миалгия. Со стороны дыхательной системы: одышка, кашель, образование инфильтратов в легких. Возможны слабость, ощущение усталости, бессонница.

Инструкция по применению и дозировка

Бисептол в виде таблеток дают малышам после еды, при этом ее нужно запивать водой. Дозировка назначается в зависимости от возраста и клинической картины течения болезни. В инструкции указаны следующие дозировки:

• Детям с 3 до 5 лет разрешено в сутки 240 мг препарата, т. е. 2 таблетки по 120 мг.
• С 6 до 12 лет – 480 мг т. е. 4 таблетки по 120 мг или 1 таблетка с концентрацией 480 мг.

Не стоит давать всю дозу за 1 прием, а лучше принимать лекарство 2 раза в сутки, с перерывом между приемами в 12 часов..

Лекарство в виде суспензии также дается после приема пищи. Сначала необходимо хорошо взболтать флакон с жидкостью, отмерять необходимое количество и дать малышу выпить. Назначается он следующим образом:

• Новорожденным от 3 до 6 месяцев – 2,5 мл 2 раза в день.
• Детям до 3 лет – 5 мл 2 раза в день (утром и вечером).
• Карапузам от 3 до 6 лет разрешено 5-10 мл через каждые 12 часов.
• Ребятам от 7 до 12 лет назначают по 10 мл сиропа или суспензии 2 раза в сутки.
• Подросткам старше 12 лет назначают взрослую дозировку, т. е. по 20 мл утром и вечером.

В среднем, длительность лечения составляет 1-2 недели.

Передозування

Симптоми гострого передозування

: нудота, блювання, діарея, коліки, головний біль, вертиго, запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості, гарячка, інтелектуальні і зорові розлади, жовтяниця, зміни складу крові, у тяжких випадках – кристалурія, гематурія і анурія.

Симптоми хронічного передозування

: пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, лейкопенія, мегалобластна анемія), а також інші патологічні зміни картини крові внаслідок недостатності фолієвої кислоти.

Лікування

(залежно від симптоматики): промивання шлунка, застосування лікарських засобів, що спричиняють блювання, посилення ниркової екскреції шляхом форсованого діурезу (підлужування сечі сприяє виведенню сульфаметоксазолу), гемодіаліз (перитонеальний діаліз неефективний). Необхідно контролювати картину крові та рівень електролітів. При виражених патологічних змінах картини крові або жовтяниці призначають специфічне лікування. Для усунення впливу триметоприму на кровотворення можна призначити фолінат кальцію у дозі 3–6 мг внутрішньом’язово протягом 5–7 днів.

Взаимодействие с другими препаратами

• Согласно инструкции, не стоит запивать лекарство молоком, т. к. оно резко снижает эффективность лекарственного средства.
• Перед приемом препарата стоит отказаться от продуктов, которые быстро усваиваются организмом и выводятся из кишечника, например, сухофрукты.
• Во время лечения важна поддерживающая диета. Стоит на этот период отказаться от жирной пищи, гороха, фасоли, капусты и помидоров.
• Бисептол не рекомендуется применять одновременно с аспирином и веществами, угнетающими кроветворение.
• Также стоит быть острожными, принимая диуретики, т. к. препарат увеличивает риск возникновения тромбоцитопении.
• В инструкции указано, что если принимать Бисептол и гипогликемические вещества, непрямые антикоагулянты, фенитоин или метотриксат, он усиливает лечебный эффект последних.

Можно ли детям

Частый вопрос к врачам: «Бисептол антибиотик или нет? И можно ли его давать детям?» Механизм действия комбинации триметоприма и сульфаметоксазола состоит в блокаде деления клеток, а не уничтожении их. Препарат нельзя относить к группе антибиотиков, это противомикробное средство разработано 30 лет назад, последняя регистрация в Российском справочнике лекарственных средств отмечена 2001 годом. Пристального внимания потребует изучение списка противопоказаний, в редких случаях врач порекомендует использовать аналог.

• Полезно узнать: что делать, если у ребенка аллергия на антибиотики?

Аналоги

Существует множество различных антибактериальных препаратов, не являющихся антибиотиками, которые можно использовать в качестве аналога Бисептола.

К ним относятся:

• Ко-тримаксозол;
• Бактрим Форте;
• Би-септин;
• Сульгин;
• Сульфадиметоксин;
• Сульфадимезин.

Когда назначают данный препарат: тонкости и нюансы

Инструкция по применению данного препарата указывает, что его успешно используют для избавления от целого ряда патологий. Причем далеко не всегда они одной категории. Так, например, «Бисептол» довольно часто назначают, когда отмечаются:

• различные заболевания дыхательных путей, к числу которых относятся и такие серьезные проблемы, как пневмония, бронхит и т.д.
• ангина;
• гайморит;
• отит;
• различные инфекции, вызванные кишечными возбудителями;
• инфекционные и воспалительные процессы, образующиеся в выделительной система;
• кожные инфекционные проблемы.

Бисептол суспензия для детей – отзывы

• kreative91 делится своим отзывом. Вместе с ней живет племянник, и за 3 месяца он болел целых 5 раз. На очередном приеме у доктора ему назначили препарат в виде суспензии. Несмотря на все противопоказания и устрашающие побочные эффекты, описанные в инструкции, они решили попробовать и стали давать Бисептол мальчику. Курс лечения у них был 10 дней, и состояние ребенка значительно улучшилось, так что она рекомендует данное средство.
• Дочка пользователя Лекс-Та страдает аномалией развития мочеполовой системы, поэтому нефролог часто меняет препараты, чтобы не было привыкания, поэтому ей было назначено данное средство в виде суспензии. Хоть препарат уже достаточно старый, но эффективный. Никаких побочных действий не возникало, и малышка чувствовала себя нормально.
• А вот история Region66. У нее двое малышей, и им часто прописывают антибиотики, что не очень хорошо отображается потом на дальнейшей работе ЖКТ. Однажды ей посоветовали Бисептол, т. к. он не оказывает такого негативного действия на кишечник и является достаточно эффективным. Ознакомившись с инструкцией, она начала давать его малышам, и эффект появился уже спустя несколько дней.
• Дочь пользователя ula1981 ходит в садик, так случилось, что она перемерзла и заработала цистит. Писала часто, даже ночью записывала постель. Доктор подтвердил диагноз и назначил Бисептол. На 3-й день лечения уже был заметен положительный эффект, а к концу лечения дочка полностью выздоровела.
• У пользователя lola03 есть сыночек, и он частенько болеет, они даже перестали ходить в садик. У него появился кашель, который долгое время не проходил. Лечились различными лекарствами, но никакого эффекта не было. Тогда доктор порекомендовала попробовать Бисептол. В итоге, кашель уменьшился, но до конца не прошел. В принципе, эффект есть, и такая терапия значительно улучшила состояние малыша.

Побічні ефекти

Основними побічними реакціями є шкірні реакції та легкі шлунково-кишкові розлади, що спостерігаються на тлі лікування приблизно у 5 % випадків.

Інфекції та паразитарні захворювання:

грибкові інфекції, а саме кандидоз.

З боку системи крові та лімфатичної системи:

лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз, анемія (мегалобластна, імуногемолітична, апластична), метгемоглобінемія, панцитопенія, нейтропенія, поліцитемія, гемоліз у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фомфатдегідрогенази. Найчастіше виявлені зміни з боку крові були легкими, безсимптомними та оборотними після припинення прийому препарату.

З боку імунної системи:

алергічні реакції, а саме гарячка, медикаментозна лихоманка, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, анафілактоїдні реакції та сироваткова хвороба, вузликовий періартеріїт, алергічний васкуліт, алергічний міокардит, ексфоліативний дерматит, системний червоний вовчак, реакції гіперчутливості.

Порушення обміну речовин та харчування:

підвищення рівня калію у сироватці крові – у значної частини пацієнтів з пневмонією, спричиненою
Pneumocystis jiroveci
, високі дози триметоприму зумовлюють прогресуюче, але оборотне підвищення концентрації калію у сироватці крові. У пацієнтів з порушенням обміну калію або нирковою недостатністю або у тих, хто приймає препарати, що індукують гіперкаліємію, триметоприм дуже часто може спричинити гіперкаліємію (у понад 60 % пацієнтів), навіть при застосуванні у рекомендованих дозах. У таких пацієнтів необхідно забезпечити ретельний моніторинг рівня калію.

Гіпонатріємія.

Гіпоглікемія у пацієнтів, які не хворіють на цукровий діабет, зазвичай розвивається в перші кілька днів лікування. Особливий ризик мають пацієнти з порушенням функції нирок, захворюваннями печінки або недостатнім харчуванням, а також ті, хто приймає високі дози триметоприму-сульфаметоксазолу.

З боку психіки:

галюцинації, депресія, апатія, безсоння, підвищена втомлюваність, порушення сну. Делірій та психоз, зокрема у пацієнтів літнього віку.

З боку нервової системи:

нейропатія (у тому числі периферичний неврит та парестезії), увеїт. Асептичний менінгіт або менінгітоподібні симптоми, атаксія, судоми, вертиго, шум у вухах, головний біль, запаморочення.

З боку органів дихання:

пневмоніт з еозинофільною інфільтрацією, задишка, кашель, поверхневе дихання, легеневі інфільтрати. Кашель, поверхневе дихання, легеневі інфільтрати можуть бути ранніми показниками дихальної гіперчутливості, які дуже рідко мали летальний наслідок.

З боку травного тракту:

нудота (з блюванням або без), анорексія, стоматит, глосит, гінгівіт, діарея, псевдомембранозний ентероколіт, гострий панкреатит у тяжко хворих пацієнтів, гастрит, абдомінальний біль.

З боку гепатобіліарної системи:

підвищення рівня трансаміназ та білірубіну, гепатит, холестаз, жовтяниця, некроз печінки, синдром зникнення жовчних протоків, фульмінантний гепатит, запалення паренхіми печінки.

З боку шкіри:

висипання. Ці побічні ефекти у більшості випадків є легкими і швидко зникають після відміни препарату.

Як і при прийомі інших лікарських засобів, що містять сульфаніламіди, дуже рідкісними побічними реакціями є мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пурпура, пурпура Шенляйна – Геноха, фоточутливість. Невідомо: Лікарський висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS)

З боку опорно-рухового апарату:

артралгія, міалгія, рабдоміоліз.

З боку нирок та сечовивідних шляхів:

порушення функції нирок та ниркова недостатність, олігурія, анурія, інтерстиціальний нефрит, підвищений рівень азоту сечовини крові, підвищений рівень креатиніну сироватки крові, кристалурія. Сульфаніламіди, в тому числі Бісептол, можуть посилювати діурез, зокрема у пацієнтів з набряками, зумовленими захворюваннями серцево-судинної системи.

Препарат містить метилпарагідроксибензоат (Е 218) та пропілпарагідроксибензоат (Е 216), які можуть спричинити алергічні реакції (можливо відстрочені).

Небажані ефекти у ВІЛ-інфікованих пацієнтів:

ВІЛ-інфіковані пацієнти з частими супутніми захворюваннями та їх лікуванням зазвичай отримують тривалу профілактику або лікування пневмонії, спричиненої Pneumocystis jiroveci

, із застосуванням високих доз Бісептолу. Окрім невеликої кількості додаткових побічних ефектів, профіль побічних ефектів у таких пацієнтів є подібним до профілю у популяції пацієнтів, які не є ВІЛ-інфікованими. Однак деякі побічні ефекти спостерігаються частіше (приблизно у 65 % пацієнтів) і часто є більш тяжкими, що зумовлює необхідність у перериванні курсу лікування Бісептолом у 20–25 % пацієнтів.

Зокрема, додатково або з вищою частотою спостерігалися нижчезазначені небажані реакції:

З боку системи крові та лімфатичної системи:

переважно нейтропенія, але також анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія та тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку імунної системи:

гарячка, зазвичай у зв’язку зі шкірними висипами, алергічні реакції, такі як ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції та сироваткова хвороба, реакції гіперчутливості.

Порушення обміну речовин та харчування:

гіперкаліємія. У таких пацієнтів необхідно забезпечити ретельний моніторинг рівня калію у сироватці крові; гіпонатріємія, гіпоглікемія.

З боку психіки порушення:

гострий психоз.

З боку нервової системи:

нейропатія (у тому числі периферичний неврит та парестезії), галюцинації, увеїт. Асептичний менінгіт або менінгітоподібні симптоми, атаксія, судоми, тремор у спокої за типом хвороби Паркінсона, подеколи у поєднанні з апатією, судоми стоп та розмашиста хода, вертиго, шум у вухах.

З боку органів дихання:

пневмоніт з еозинофільною інфільтрацією.

З боку травного тракту:

анорексія, нудота з блюванням або без, а також діарея, стоматит, глосит, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи:

підвищення рівня печінкових ферментів/ трансаміназ, холестатична жовтяниця, тяжкий гепатит.

З боку шкіри:

макуло-папульозні висипання, які швидко минають після відміни препарату, зазвичай зі свербежем, фоточутливість, мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пурпура Шенляйна – Геноха.

З боку опорно-рухового апарату:

артралгія, міалгія, рабдоміоліз.

З боку нирок та сечовивідних шляхів:

порушення функції нирок, азотемія, підвищення рівня креатиніну у сироватці крові, кристалурія, сульфаніламіди, в тому числі Бісептол, можуть посилювати діурез, зокрема у пацієнтів із набряками, зумовленими захворюваннями серцево-судинної системи.

Побічні реакції, повʼязані з інфекцією Pneumocystis jioverci (P.cairnii), що спричиняє пневмоцистну пневмонію (ПЦП):

важкі реакції підвищеної чутливості, шкірні висипання, лихоманка, нейтропенія, тромбоцитопенія, підвищення рівня печінкових трансаміназ, рабдоміоліз, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіперкаліємія.

При застосуванні високих доз в терапії ПЦП спостерігалися тяжкі реакції підвищеної чутливості, що вимагало припинення прийому препарату. При проявленні ознак пригнічення функції кісткового мозку, пацієнту слід призначити коригування нестачі фолату кальцію (5–10 мг/день).

Важкі реакції підвищеної чутливості спостерігалися у пацієнтів з ПЦП, яким повторно призначалося лікування триметопримом і сульфаметоксазолом після перерви у декілька днів.

Рабдоміоліз спостерігали у ВІЛ-позитивних пацієнтів, що приймають котримоксазол з профілактичною метою або для лікування ПЦП.

Полезная информация

Достаточно часто мы сталкиваемся с тем, что детям приходится порой давать антибиотики широкого спектра и сегодня существует огромный ассортимент такой продукции.

Достаточно распространенным препаратом считается Аугментин, также в некоторых случаях врачи могут рекомендовать Флемоксин Солютаб или еще один представитель антибактериальных средств Хемомицин.

Если эта информация интересна для вас или вы хотите подробнее узнать об этих лекарствах, советуем ознакомиться с их инструкциями по применению и отзывами.

Приходилось ли вам давать своему малышу Бисептол, и каким был эффект после лечения? Наблюдались ли побочные явления, или организм реагировал достаточно хорошо? Поделитесь в комментариях своими советами и отзывами, если вам приходилось иметь дело с этим лекарством. А также не забывайте оставлять ваши отзывы о прочитанной статье.