Форма выпуска и состав
- таблетки, покрытые оболочкой: двояковыпуклые, округлые, оболочка – сахарная, розового цвета (по 20 шт. в блистерах, 1 блистер в картонной пачке);
- раствор для инъекций: бесцветная прозрачная жидкость для парентерального введения (по 2 мл в ампулах темного стекла, 6 ампул в картонной пачке);
- сироп: жидкость сладкого карамельного вкуса, оранжевого цвета (по 60 мл во флаконах темного стекла в комплекте с мерной пипеткой, 1 комплект в картонной пачке).
В 1 таблетке содержится:
- действующее вещество: прифиния бромид – 30 мг;
- вспомогательные компоненты: крахмал, лактоза, повидон, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, натрия кроскармеллоза, желатин, тальк, титана диоксид, парафин твердый, воск карнаубский, сахароза, краситель FD&C красный № 3.
В 1 мл раствора для инъекций содержится:
- действующее вещество: прифиния бромид – 7,5 мг;
- вспомогательные компоненты: натрия хлорид, хлористоводородная кислота, вода для инъекций.
В 1 мл сиропа содержится:
- действующее вещество: прифиния бромид – 1,5 мг;
- вспомогательные компоненты: глицерин, пропиленгликоль, натрия бензоат, сахароза, сорбитол жидкий, натрия цитрат, натрия сахарин, моноаммония глицирризинат, ароматизатор жидкий карамельный, красители: FD&C желтый № 6 и FD&C красный № 40, вода очищенная.
Фармакологические свойства препарата Риабал
Синтетическое антихолинергическое средство из группы четвертичных аммонийных соединений. Риабал оказывает специфическое спазмолитическое действие на желудочно-кишечный, желчевыводящий и мочевыводящий тракты. Снимает боль при пептической язве желудка или двенадцатиперстной кишки, устраняет спазм мочевыводящих путей и ускоряет выведение камней из мочевыводящего канала. После парентерального введения или приема внутрь прифиния бромид быстро выводится из сыворотки крови. Период полувыведения составляет 2,13 ч. Объем распределения в равновесном состоянии — приблизительно 190% массы тела пациента, а весь клиренс сыворотки крови и почечный клиренс составляют 12,5 и 5,8 мл/(мин•кг) соответственно. Около 50% препарата выводится с мочой в неизмененном виде.
Показания к применению
- болевой синдром, связанный с повышенной перистальтикой и спазмами желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), вызванными острым воспалением слизистой желудка, обострением хронического гастрита, язвой желудка и 12-перстной кишки, энтероколитом, синдромом раздраженного толстого кишечника;
- болевой синдром, связанный со спазмами гладкой мускулатуры желчного пузыря и дискинезией желчевыводящих путей, вызванными калькулезным холециститом, воспалением поджелудочной железы, панкреатитом;
- болевой синдром, связанный со спазмом мочеполовых путей, вызванным альгодисменореей, мочекаменной болезнью, циститом (воспалением мочевого пузыря);
- болевой синдром в области эпигастрии по причине нарушенной функции толстого кишечника, сопровождающейся метеоризмом и симптоматикой кишечной непроходимости;
- рвота, вздутие живота, кишечные колики (спазмы гладких мышц ЖКТ) у новорожденных и детей грудного возраста;
- органические заболевания ЖКТ, рвота вследствие острого гастроэнтерита, гипертермии, внутричерепной гипертензии, проведения лучевой терапии;
- инструментальные и рентгенологические обследования ЖКТ (в качестве средства предварительной подготовки перед процедурами).
Побочные действия
При использовании препаратов Риабал возможно появление ряда побочных реакций, среди которых наиболее часто больных беспокоят:
- диспепсические расстройства в виде запора, сухости во рту и тошноты;
- кожные формы аллергии в виде сыпи и зуда, отека Квинке и крапивницы;
- изменение функций ССС в виде повышение артериального давления, сердцебиения;
- головные боли;
- слабость и утомляемость;
- задержка мочеиспускания.
Противопоказания
Противопоказания к использованию Риабала так или иначе связаны с его способностью влиять на работу других органов и систем, его нельзя использовать при следующих заболеваниях сердца и сосудов:
- мерцательная артимия;
- синусовая тахикардия;
- ИБС и ХСН;
- стеноз митрального клапана;
- гипертоническая болезнь;
- кровотечение в острой стадии, в том числе желудочно-кишечное;
- гипертермия.
Не рекомендуется применять средство при наличии конкрементов в желчном пузыре, и диаметр образований при этом превышает диаметр протоков, при острой задержке мочи, при наличии мегаколонов и атонии кишечника.
Противопоказанием к использованию лекарственного средства также является глаукома, аденома простаты и аллергия на компоненты лекарственного средства.
С большой осторожностью и только в случае жизненных важных показаний назначают Риабал при печеночной недостаточности, ахилии, рефлюкс-эзофагите, автономной невропатии, неспецифическом язвенном колите и ХОБЛ.
Беременность
Беременность не является противопоказанием к применению Риабала, поэтому женщинам, вынашивающим ребенка, можно использовать препарат после предварительной консультации с лечащим врачом.
В период лактации прием препарата необходимо ограничить случаями, когда польза для матери многократно превышает потенциальный риск для вскармливаемого ребенка.
Способ применения и дозировка
Таблетки, покрытые оболочкой Таблетки Риабал принимают внутрь.
Рекомендованный режим дозирования в зависимости от возраста пациента:
- дети 6-12 лет – по 1 шт. (30 мг) 2-3 раза в сутки;
- дети старше 12 лет и взрослые – по 1-2 шт. (30-60 мг) 3 раза в сутки.
В случае необходимости (для снятия резкой острой боли) взрослым допускается принимать 3 таблетки (90 мг) за один раз.
Раствор для инъекций Раствор для инъекций Риабал вводят подкожно (п/к), внутривенно (в/в) или внутримышечно (в/м), в зависимости от показаний.
Рекомендованные средние дозы для взрослых:
- разовая – 15-30 мг (1-2 ампулы), максимальная разовая – 90 мг (6 ампул);
- суточная – 45-90 мг (3-6 ампул), максимальная суточная – 90 мг (6 ампул);
- курсовая – 450 мг (30 ампул), максимальная курсовая – 900 мг (60 ампул).
Детям раствор для инъекций Риабал можно вводить от рождения по 1 мг/кг веса в сутки (п/к, в/в, в/м).
Продолжительность терапии составляет от 7 до 15 суток.
В/в раствор следует вводить медленно, на протяжении 1 минуты, т.к. быстрое введение прифиния бромида может спровоцировать резкое падение артериального давления и вызвать развитие шокового состояния.
Риабал внутривенно допускается применять в изотоническом водном растворе 0,9% натрия хлорида.
Сироп Сироп Риабал принимают внутрь.
Детям старше 12 лет и взрослым рекомендуется принимать по 20-40 мл сиропа 3 раза в сутки.
Рекомендованные средние дозы для детей старше 12 лет и взрослых:
- разовая – 15-30 мг, максимальная разовая – 90 мг;
- суточная – 45-90 мг, максимальная суточная – 90 мг;
- курсовая – 450 мг, максимальная курсовая – 900 мг.
Рекомендованный режим дозирования для детей при кратности приема 1 раз каждые 6-8 часов:
- до 3 месяцев – по 1 мл;
- 3-6 месяцев – по 1-2 мл;
- 6-12 месяцев – по 2 мл;
- 1-2 года – по 5 мл;
- 2-6 лет – по 5-10 мл;
- 6-12 лет – по 10-20 мл.
Продолжительность терапии сиропом Риабал составляет от 7 до 15 суток.
Цена
Препарат Риабал стоит сравнительно недорого даже несмотря на то, что в зависимости от наименования аптечной сети и регионов его цена колеблется в диапазоне нескольких десятков рублей или гривен.
Стоимость в Украине
В украинских аптеках лекарство можно купить от 27,5 до 44 гривен за упаковку из 20 таблеток.
Стоимость в России
В российских аптеках препарат стоит в среднем 280-295 рублей за упаковку из 20 таблеток.
Видео на тему: Вздутие живота и метеоризм. Причины проблемы и как от нее избавится
Аналоги
Аналогами Риабала являются: Бебинос, Бромокриптин, Ганатон, Бимарал, Гевискон, Дигестал, Галидор, Домперидон, Гастенорм форте, Итомед, Карбопект, Гестид, Маркалакт, Дисфлатил, Мезим форте, Иберогаст, Метовит, Йогулакт, Милк оф магнезия, Маалокс, Мотониум, Метамол, Но-шпа форте, Метоклопрамид, Панзинорм Форте, Мотилак, Пензитал, Панкреатин, Ренни, Перинорм, Симикол, Саб симплекс, Спазмонет, Смекта, Фестал, Тримедат, Холензим, Хилак форте, Цеолат, Хофитол, Юниэнзим, Эспумизан, Но–спазм.
Показання
Біль, пов’язаний зі спазмами та підвищеною перистальтикою травного тракту:
при гастриті, виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, ентериті, коліті, після гастректомії та при синдромі подразненого кишечнику.
Біль, пов’язаний зі спазмами та дискінезією жовчовивідних проток:
при холециститі, жовчнокам’яній хворобі.
Біль при панкреатиті.
Біль при спазмах сечового тракту
: при наявності конкрементів у сечовому тракті, при тенезмах сечового міхура, циститі, пієліті.
Медикаментозна підготовка перед ендоскопією шлунка та шлунково-кишковою рентгенографією.
Дисменорея.
Побічні ефекти
В осіб з підвищеною чутливістю рідко можливі прояви алергічних реакцій.
Сухість у роті, затуманення зору та порушення зорової акомодації виникають рідко та зникають при зниженні дози або після відміни препарату.
У поодиноких випадках можливе виникнення таких побічних реакцій:
З боку імунної системи:
алергічні реакції, у тому числі шкірні висипання, свербіж, гіперемія, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, почервоніння шкіри.
З боку шлунково-кишкового тракту:
нудота, блювання, запор, сухість у роті.
З боку сечовидільної системи:
затримка сечовипускання.
З боку органів зору:
порушення акомодації, затуманення зору.
З боку нервової системи:
головний біль, запаморочення, слабкість, тремор.
З боку серцево-судинної системи:
припливи, тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття.
Противопоказания
Фармацевтическое изделие безопасно, но все же, стоит проявить некоторую аккуратность при его использовании. Если у вас есть аллергия на какой-либо компонент из состава сиропа или таблеток, то лучше отказаться от их употребления. Не рекомендовано использование препарата при глаукоме. При открытии кровотечения в желудке или кишечнике, необходимо прекратить прием медикаментов, они могут усугубить состояние пациента. При задержке мочеиспускания не следует пить таблетки или раствор, ибо он может являться причиной этой проблемы.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Прифінію бромід необхідно з обережністю застосовувати при одночасному прийомі нижчезазначених лікарських засобів (див. таблицю).
Лікарські засоби | Ознаки, симптоми та лікування | Механізм та фактори ризику |
Трициклічні антидепресанти (іміпрамін; амітриптилін) Фенотіазини (хлорпромазин) Антигістамінні засоби (дифенілгідрамін) | У зв’язку з антихолінергічною дією можливий розвиток побічних реакцій (порушення акомодації зору, сухість у роті, порушення сечовипускання). | Оскільки прифінію бромід та вказані препарати чинять антихолінергічну дію, їхній вплив може додатково посилюватися. |
Інгібітори моноаміноксидази | У зв’язку з антихолінергічною дією можливий розвиток побічних реакцій (порушення акомодації зору, сухість у роті, порушення сечовипускання). | Оскільки метаболізм препарату сповільнюється, антихолінергічна дія може посилюватися. |
Холінолітична дія препарату може потенціюватися при одночасному застосуванні антигістамінних засобів, трициклічних антидепресантів, нейролептиків групи похідних фенотіазину, дизопіраміду.
Посилює дію наркотичних анальгетиків, антидепресантів, антипсихотичних лікарських засобів, нейролептиків, протипаркінсонічних та М-холіноблокуючих засобів.
Как воздействует на организм?
Препарат положительно воздействует на организм, главная его задача — предотвратить появление рвоты или спазмов в желудке. Подавление рвотных рефлексов возможно благодаря М-холинорецепторам. Если заблокировать этот рецептор, то можно добиться уменьшения объемов выделения слюны. При торможении активности слюнных желез, желудок реже вырабатывает сок, это происходит из-за поджелудочной железы, она начинает работать медленнее. Итогом этого воздействия на рецептор становится понижение нормализации в волокнах пищеварительного тракта и опорожнение. Для лечения кишечно-желудочных заболеваний, медикаменты принимаются внутрь. Плюсом этого средства считается его мгновенная всасываемость, и быстрое достижение очагов болезни. Лекарство безопасно для использования, ибо не имеет лишних токсичных материалов, способных усугубить положение пациента. Оно не ядовито, и не загрязняет желудок, почки. Не оказывает тяжелого воздействия на печень. Выводится медицинский продукт самостоятельно, через мочеиспускательную систему. Благодаря своей не токсичности, оно используется при лечении детей, но, выписывать ребенку препарат должен врач.
Протипоказання
Ріабал протипоказаний пацієнтам з такими захворюваннями:
- глаукома: симптоми можуть посилюватися у зв’язку з підвищенням внутрішньоочного тиску;
- розлади сечовипускання, спричинені гіпертрофією простати: розлади сечовипускання можуть посилюватися, оскільки стимулюється розслаблення м’язів детрузора та скорочення мʼязів сфінктера сечового міхура;
- серйозні захворювання серця: симптоми можуть посилюватися, оскільки прискорюється серцевий ритм;
- паралітична кишкова непрохідність: симптоми можуть посилюватися, оскільки перистальтика шлунково-кишкового тракту сповільнюється;
- підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
Передозування
Симптоми:
при перевищенні середньої терапевтичної дози у 100 разів можливі галюцинації, курареподібний ефект (пригнічення дихання).
Лікування:
промивання шлунка, застосування слабкого сольового розчину, щоб спричинити діарею. Внутрішньом’язово, внутрішньовенно або підшкірно вводити 1-2 мг фізостигміну саліцилату для контролю впливу антихолінергічних засобів на центральну та периферичну нервову систему. У разі необхідності проводити штучну вентиляцію легень.
Особливості щодо застосування
Прийом препаратів з антихолінергічною дією може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску.
З обережністю препарат застосовувати при наявності таких захворювань: з боку серцево-судинної системи – миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, мітральний стеноз, артеріальна гіпертензія, гостра кровотеча, при яких збільшення частоти серцевих скорочень може бути небажаним; при наявності тиреотоксикозу, підвищеної температури тіла, рефлюкс-езофагіту, грижі стравохідного відділу діафрагми із рефлюкс-езофагітом, ахалазії та стенозу воротаря, атонії кишечнику у хворих літнього віку або ослаблених хворих, паралітичної непрохідності кишечнику, печінкової або ниркової недостатності; хронічних захворюваннях легень, особливо у дітей молодшого віку та ослаблених хворих; міастенії, вегетативній нейропатії, гестозі; ушкодженні мозку у дітей, хворобі Дауна, центральному паралічі у дітей.
У хворих із гіпертрофією простати антихолінергічні засоби можуть спричиняти зниження максимального тиску в сечовому міхурі, збільшення максимального об’єму сечового міхура та іноді призводити до посилення дизурії.
Прифінію бромід необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з гіпертиреозом, оскільки у них, як правило, прискорене серцебиття або тахікардія, у зв’язку з цим симптоми можуть посилюватися.
Ріабал необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам із застійною серцевою недостатністю, оскільки серцевий ритм може бути прискорений та симптоми можуть посилюватися.
Лікарський засіб необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з виразковим колітом, оскільки можливий розвиток токсичного мегаколону.
Прифінію бромід необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам, які зазнають впливу високих температур навколишнього середовища, оскільки системи секреції, такі як потові залози та терморегуляція тіла пригнічуються, можливе виникнення гіпертермії.
У зв’язку з антихолінергічною дією препарату необхідно з обережністю застосовувати прифінію бромід пацієнтам літнього віку, оскільки можлива поява таких симптомів як порушення акомодації зору, сухість у роті або порушення сечовипускання (див. розділ «Побічні реакції»).
До складу лікарського засобу Ріабал входить лактоза, тому, якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність:
безпеку прифінію броміду для вагітних жінок не вивчали.
Застосування препарату у період вагітності або годування груддю можливе лише тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода/дитини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Ріабал може спричиняти порушення зорової акомодації, про що слід попередити пацієнтів, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають пильності, такими як керування автотранспортом або робота з іншими механізмами.