Фармакологические свойства препарата Ксефокам рапид
Лорноксикам — НПВП с обезболивающим и противовоспалительным действием, принадлежит к классу оксикамов. Механизм действия лорноксикама частично основан на ингибировании синтеза простагландинов (ингибирование ЦОГ). Ингибирование ЦОГ не вызывает повышения образования лейкотриенов. Анальгетический эффект лорноксикама не связан с наркотическим действием. Препарат Ксефокам Рапид не оказывает опиоидоподобного действия на ЦНС и, в отличие от наркотических анальгетикив, не угнетает дыхания, не обусловливает развитие лекарственной зависимости. Лорноксикам быстро и практически полностью всасывается в ЖКТ. Максимальная концентрация в плазме крови достигается через 30 мин после приема препарата. Максимальная концентрация препарата Ксефокам Рапид выше, чем максимальная концентрация препарата Ксефокам таблетки, и эквивалентна максимальной концентрации для лекарственных форм лорноксикама для парентерального введения. Абсолютная биодоступность (рассчитана по AUC) препарата Ксефокам Рапид таблетки составляет 90–100% и эквивалентна биодоступности препарата Ксефокам таблетки. Эффект первого прохождения у препарата отсутствует. Средний период полувыведения составляет 3–4 ч. В плазме крови лорноксикам присутствует в неизмененном виде и в форме своего гидроксилированного метаболита, не обладающего фармакологической активностью. Связывание лорноксикама с белками плазмы крови — 99% и не зависит от его концентрации. Лорноксикам полностью метаболизируется; около 2/3 л орноксикама выводится через печень и 1/3 — через почки в виде неактивного соединения. Лорноксикам (подобно диклофенаку и другим оксикамам) подвергается метаболизму с участием цитохрома Р450 2С9. В результате генетического полиморфизма существуют лица с замедленным и интенсивным метаболизмом, что выражается в заметном повышении уровней лорноксикама в плазме крови у лиц с замедленным метаболизмом. При исследованиях на моделях животных лорноксикам не вызывал индукции печеночных ферментов. На основании результатов клинических испытаний не получено данных о кумуляции лорноксикама после многократного приема рекомендованных доз. Данные исследований по применению препарата Ксефокам Рапид таблеток показали, что прием лорноксикама с пищей снижал максимальную концентрацию препарата до 30%, время достижения максимальной концентрации увеличивалось с 1,5 до 2,3 ч. Всасываемость лорноксикама (рассчитанная по AUC) может снижаться до 20%. Одновременный прием с антацидами не влияет на фармакокинетику лорноксикама. У пациентов с нарушением функции печени или почек не выявлено значительных изменений фармакокинетики лорноксикама.
Склад
діюча речовина:
lornoxicam;
1 таблетка містить 8 мг лорноксикаму;
допоміжні речовини:
кальцію стеарат, гідроксипропілцелюлоза, натрію гідрокарбонат, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат;
плівкова оболонка
: пропіленгліколь, тальк, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза.
Лікарська форма.
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
кругла двоопукла таблетка, вкрита плівковою оболонкою, від білого до світло-жовтого кольору.
Противопоказания к применению препарата Ксефокам рапид
Гиперчувствительность к лорноксикаму или другим компонентам препарата; повышенная чувствительность к другим НПВП, включая ацетилсалициловую кислоту (симптомы, подобные астме, ринит, ангионевротический отек или уртикарная сыпь); желудочно-кишечные кровотечения, кровотечения из мозговых сосудов или другие гематологические нарушения; активная пептическая язва желудка или двенадцатиператной кишки или рецидивы пептической язвы в анамнезе; тяжелая почечная недостаточность (уровень сывороточного креатинина 700 мкмоль/л); выраженная тромбоцитопения; тяжелая сердечная недостаточность; период беременности и кормления грудью; возраст до 18 лет.
Побочные эффекты препарата Ксефокам рапид
Около 16% пациентов (при длительном лечении — 20–25%), могут отмечать побочные реакции со стороны ЖКТ; у 5% — реакции, связанные с общими нарушениями и/или с нарушениями ЦНС и в 2% случаев — кожные реакции. Побочные эффекты являются общими для всех НПВП и других противоревматических средств, а именно:
- язвы ЖКТ с развитием перфорации кишечника, иногда тяжелые;
- язва двенадцатиперстной кишки, рвота с кровью, мелена;
- развитие тяжелых кожных реакций и реакций повышенной чувствительности, угрожающих жизни;
- редко — интерстициальный нефрит, гломерулонефрит, тубулярный некроз почек или нефротический синдром;
- патологические изменения картины периферической крови, лейкопения.
При приеме таблеток Ксефокам Рапид могут возникать следующие побочные эффекты. Со стороны ЖКТ: часто (1% и ≤10%): боль в животе, диарея, диспепсия, тошнота, рвота; редко (≤1%): запоры, дисфагия, метеоризм, сухость во рту, гастрит, гастроэзофагеальный рефлюкс, пептическая язва и/или кровотечение из ЖКТ, стоматит, геморроидальное кровотечение. Общие: часто: головокружение, головная боль; редко: нарушение сна, сонливость, недомогание, слабость, приливы. Со стороны кожи и подкожной клетчатки: редко: алопеция, дерматит, зуд, усиление потоотделения, уртикарная сыпь, пурпура, экхимоз. Со стороны системы кровообразования: нарушение формулы крови, патологические изменения картины периферической крови, лейкоцитопения; редко: тромбоцитопения, увеличение времени кровотечения, анемия, снижение количества эритроцитов, гемоглобина и лейкоцитов. Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко: отек легких, гипертензия, сердцебиение, тахикардия, гипотензия. Неврологические нарушения: редко: сонливость, головокружение, вертиго, парестезии, тремор, нарушение вкуса. Респираторные нарушения: редко: одышка, бронхоспазм, кашель, ринит. Со стороны почек и мочевыводящей системы: редко: повышение уровня азота мочевины и креатинина в сыворотке крови, нарушение оттока мочи. Со стороны ЦНС: редко: возбуждение или депрессия. Со стороны гепатобилиарной системы: повышение уровня печеночных трансминаз, ЩФ; редко: нарушение функции печени. Со стороны костно-мышечной ткани: редко: миалгия, судороги конечностей. Со стороны органов зрения: редко: конъюнктивит, нарушение зрения. Со стороны органов слуха: редко: звон в ушах. Со стороны иммунной системы: редко: аллергические реакции. Со стороны метаболизма и питания: редко: ухудшение аппетита, изменение массы тела.
Побічні ефекти
Найчастіше побічні реакції НПЗЗ були пов’язані зі шлунково-кишковим трактом. При прийомі НПЗЗ можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, що іноді закінчується летально, особливо в осіб літнього віку (див. розділ «Особливості застосування»). Нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона були зареєстровані при лікуванні НПЗЗ (див. розділ «Особливості застосування»). Рідше спостерігалися гастрити.
Вважається, що приблизно у 20 % пацієнтів, які лікувалися лорноксикамом, можуть виникати побічні явища. Найчастішими побічними явищами лорноксикаму є нудота, диспепсія, розлад травлення, біль у животі, блювання, діарея. Ці симптоми загалом спостерігалися менш ніж у 10 % пацієнтів, які брали участь у дослідженнях.
Було зафіксовано виникнення набряків, артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності внаслідок застосування НПЗЗ.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані показують, що застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах і при тривалому прийомі, може бути пов’язане з підвищенням ризику артеріальних тромботичних явищ, наприклад, інфаркту міокарда або інсульту (див. розділ «Особливості застосування»).
Винятково у разі захворювання на вітряну віспу повідомлялося про серйозні інфекційні ускладнення з боку шкіри та м’яких тканин.
Нижче наводяться побічні реакції, які загалом виникали у більш ніж 0,05 % з 6417 пацієнтів, які проходили лікування препаратом під час фази ІІ, ІІІ та IV клінічних досліджень.
Небажані ефекти, що можуть виникати при прийомі препарату Ксефокам Рапід, за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 ‒ < 1/10), нечасто (> 1/1000 ‒ < 1/100), рідко (> 1/10000 ‒ < 1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (частота не може бути оцінена за наявними даними).
Інфекції та інвазії.
Рідко: фарингіт.
З боку крові та лімфатичної системи.
Рідко: анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, розлади коагуляції, подовження тривалості кровотечі, панцитопенія.
Дуже рідко: екхімоз. НПЗЗ здатні спричинити характерні для цього класу потенційно тяжкі гематологічні порушення, такі як нейтропенія, агранулоцитоз, апластична та гемолітична анемії.
З боку імунної системи.
Рідко: реакції гіперчутливості, гарячка, озноб, анафілактоїдні реакції, анафілаксія.
З боку обміну речовин.
Нечасто: втрата апетиту, зміни маси тіла.
Метаболізм та порушення харчування.
Рідко: гіпонатріємія.
Психічні розлади.
Нечасто: інсомнія, депресія.
Рідко: сплутаність свідомості, неспокій, підвищена збудливість, порушення здатності концентруватись, зміни уваги, когнітивні розлади.
З боку нервової системи.
Часто: легкий короткочасний головний біль, запаморочення.
Рідко: сонливість, парестезії, дисгевзія, тремор, мігрень, гіперкінезія, гіпестезія.
Дуже рідко: асептичний менінгіт у хворих на системний червоний вовчак та змішані захворювання сполучної тканини (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку органів зору.
Нечасто: конʼюнктивіт.
Рідко: порушення зору, у т. ч. затуманення зору, порушення кольоросприйняття, дефекти полів зору, амбліопія, диплопія; скотома, іридоцикліт.
З боку органів слуху та лабіринту вуха.
Нечасто: вертиго, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи.
Нечасто: відчуття серцебиття, тахікардія, набряки, затримка рідини, серцева недостатність, почервоніння обличчя.
Рідко: артеріальна гіпертензія, припливи, крововиливи, васкуліт, гематоми.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Нечасто: риніти.
Рідко: диспное, кашель, бронхоспазм.
З боку травного тракту.
Часто: нудота, біль у животі, диспепсія, діарея, блювання.
Нечасто: запор, метеоризм, відрижка, сухість у роті, гастрити, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, біль у верхній частині живота, кровоточивість ясен, виразковий стоматит.
Рідко: мелена, блювання з домішками крові, стоматит, езофагіт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дисфагія, афтозний стоматит, глосит, перфорація пептичних виразок, геморой, шлунково-кишкові кровотечі.
З боку гепатобіліарної системи.
Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ).
Дуже рідко: токсична дія на печінку, у результаті чого можливий розвиток печінкової недостатності, гепатиту, жовтяниці, холестазу.
З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Нечасто: висипання, свербіж, підвищене потовиділення, еритематозні висипання, кропив’янка та ангіоневротичний набряк, алопеція.
Рідко: дерматит, екзема, макуло-папульозна висипка, пурпура.
Дуже рідко: набряк і бульозні реакції, зміни нігтів, псоріаз, мультиформна еритема, синдром Стівенса‒Джонсона, токсичний епідермальний некроз.
З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини.
Нечасто: артралгія.
Рідко: відчуття болю у кістках та спині, м’язові спазми, слабкість м’язів, міалгія, синовіт.
З боку нирок та сечовидільної системи.
Рідко: ніктурія, порушення сечовиділення, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну в крові.
Дуже рідко: лорноксикам може спричинити гостру ниркову недостатність у пацієнтів з уже наявними захворюваннями нирок, які залежать від ниркових простагландинів, що відіграють важливу роль у підтримці ниркового кровотоку (див. розділ «Особливості застосування»). Нефротоксичність у різних формах, включаючи нефрити та нефротичний синдром, є характерним ефектом НПЗЗ. Є випадки розвитку папілярного некрозу, спричиненого прийомом НПЗЗ.
Загальні порушення.
Нечасто: нездужання, набряк обличчя.
Рідко: астенія.
Особые указания по применению препарата Ксефокам рапид
Препарат Ксефокам Рапид не следует назначать детям и подросткам в возрасте младше 18 лет. Нет необходимости корригирования дозы пациентам пожилого возраста. При нарушении функции печени или почек суточную дозу следует снизить. Желудочно-кишечные язвы и кровотечения в анамнезе В процессе необходимо периодическое наблюдение больного. Если у пациента в период приема препарата Ксефокам Рапид возникла пептическая язва и/или желудочно-кишечное кровотечение, следует отменить прием препарата и провести соответствующие терапевтические мероприятия. Почечная недостаточность Пациенты с легкой степенью почечной недостаточности (креатинин сыворотки крови 150–300 мкмоль/л) должны проходить обследование ежеквартально; с умеренной степенью почечной недостаточности (креатинин сыворотки крови 300–700 мкмоль/л) — должны быть обследованы с интервалом в 1–2 мес. В случае ухудшения функции почек лечение препаратом Ксефокам Рапид следует прекратить. Пациенты с нарушением свертывания крови Рекомендуется проведение тщательного клинического обследования и оценки лабораторных показателей (например определения протромбинового времени). Длительное лечение (более 3 мес) Рекомендуется регулярное проведение оценки состояния крови (уровня гемоглобин), функции почек (уровня креатинина) и печени (уровня печеночных ферментов). Пациентам пожилого возраста (65 лет и старше), пациентам с массой тела меньше 50 кг, а также больным в период проведения хирургического вмешательства рекомендуется контроль за функцией печени и почек. Необходимо контролировать функцию почек у пациентов: перенесших обширное хирургическое вмешательство; при состояниях, приводящих к острому нарушению функции почек, например в результате значительной кровопотери или при выраженном обезвоживании организма; больным с признаками сердечной недостаточности, получающими одновременно лечение диуретиками, а также лекарственными средствами, приводящими к повреждению почек. Применение в период беременности и кормления грудью Безопасность препарата Ксефокам Рапид в этот период не установлена, поэтому назначать его следует только после тщательной оценки ожидаемой пользы терапии для матери и возможного риска для плода. На период лечения прекращают кормление грудью. Пациентам, принимающим препарат, следует воздержаться от деятельности, требующей повышенного внимания и быстрых двигательных реакций, управления транспортными средствами и работы с механизмами. Противопоказано употребление алкоголя.
Взаимодействия препарата Ксефокам рапид
Взаимодействия, отмечаемые при совместном приеме препарата Ксефокам Рапид и следующих лекарственных средств:
- антикоагулянты или ингибиторы агрегации тромбоцитов — возможно увеличение времени кровотечения (повышенный риск кровотечения); повышается риск спинномозговой/эпидуральной гематомы при спинномозговой или эпидуральной анестезии;
- производные сульфанилмочевины: может усиливаться гипогликемический эффект последних;
- другие НПВП: повышается риск развития побочных эффектов;
- диуретики: снижается эффективность петельных диуретиков;
- ингибиторы АПФ: может снижать действие ингибиторов АПФ;
- препараты лития: может вызвать повышение максимальных концентраций лития и, как следствие, увеличение побочных эффектов, связанных с приемом лития;
- метотрексат и циклоспорин: повышает концентрацию метотрексата и циклоспорина в сыворотке крови;
- циметидин: повышает уровень лорноксикама в плазме крови;
- дигоксин: снижает почечный клиренс дигоксина.
Взаимодействия между препаратом Ксефокам Рапид и ранитидином или антацидными средствами не выявлено. Лорноксикам взаимодействует с известными индукторами и ингибиторами СYР 2C9 изоферментов (например с рифампицином).
Передозировка препарата Ксефокам рапид, симптомы и лечение
Могут отмечать следующие симптомы: тошнота, рвота, симптомы со стороны ЦНС (головокружение, атаксия, судороги, вплоть до развития комы). Возможны изменения функции печени и почек, нарушение свертывания крови. При реальной или предполагаемой передозировке следует прекратить прием препарата. Благодаря короткому периоду полувыведения лорноксикам быстро выводится из организма; диализ не эффективен. Специфический антидот не известен. Необходимо предусмотреть проведение обычных неотложных мероприятий, включая промывание желудка; активированный уголь эффективен только при условии его приема сразу после высокой дозы препарата Ксефокам Рапид. Лечение симптоматическое.
Передозування
На цей час даних щодо передозування препаратом, що дозволили б визначити його наслідки або запропонувати специфічне лікування, немає. У разі передозування лорноксикамом можуть спостерігатися такі симптоми: нудота, блювання, церебральні симптоми (запаморочення, порушення зору). У тяжких випадках: атаксія, з переходом у кому і судоми; ураження печінки і нирок; можливе порушення згортання крові.
При реальному або передбачуваному передозуванні слід припинити застосування препарату. Завдяки короткому періоду напіввиведення лорноксикам швидко виводиться з організму. Діалізу не піддається. На даний час специфічного антидоту немає. Необхідно провести звичайні невідкладні заходи, включаючи промивання шлунка. Виходячи з загальних принципів, тільки застосування активованого вугілля за умови його прийому одразу після передозування лорноксикамом може зменшити всмоктування препарату. Для лікування шлунково-кишкових розладів можна, наприклад, застосовувати аналог простагландину або ранітидин.
