Противодиабетический препарат Хумулин НПХ содержит в составе инсулин-изофан, который обладает средней продолжительностью действия. Он предназначен для постоянного применения с целью поддержания уровня глюкозы в крови в пределах нормальных значений. Выпускается в виде суспензии для подкожного введения во флаконах в США организацией «Эли Лилли энд Компани». А французская производит инсулин Хумулин НПХ в форме картриджей со шприц-ручкой. Препарат имеет вид суспензии мутного или молочного цвета.
Фармакодинамика и фармакокинетика
Хумулин НПХ является ДНК-рекомбинантным человеческим инсулином со средней длительностью воздействия, основной эффект которого заключается в регулировании метаболизма глюкозы. Также препарат проявляет анаболическую эффективность.
В тканях человеческого организма (кроме тканей головного мозга) инсулин Хумулин НПХ активизирует транспортировку аминокислот и глюкозы, а также ускоряет процессы анаболизма белков. Параллельно в печени, препарат способствует образованию гликогена из глюкозы, стимулирует трансформацию излишка глюкозы в жир, ингибирует глюконеогенез.
Начало действия инсулина Хумулин НПХ отмечается через 60 минут после введения, с достижением максимальной эффективности в период от 2-х до 8-ми часов и продолжительностью действия в пределах 18-20 часов.
Наблюдаемые индивидуальные расхождения в эффективности инсулина зависят от выбора дозы, места проведения инъекции, а также физической активности самого пациента.
Важные примечания
Итак, с показаниями к применению «Хумулина НПХ» ясно. Специфика препарата в целом тоже понятна. Но есть еще некоторые нюансы, которые важно знать.
Так, например, шприц-ручка не даст человеку установить дозу, которая превысила бы количество оставшихся в ней единиц. Не нужно вводить еще одну при наличии сомнений, была ли применена доза полностью.
Шприц-ручку запрещено использовать, если она находилась вне холодильника дольше, чем сказано в инструкции. И еще ее запрещено хранить вместе с прикрепленной иглой. В таком случае инсулин внутри либо засыхает, либо вытекает наружу, что чревато опасными последствиями (вроде образования внутри пузырьков или засорения иглы).
Хранить шприцы-ручки надо в холодильнике при температуре от 2 до 8 °C. Если они заморозятся, то использовать их будет нельзя.
Что касается утилизации, то шприцы «Хумулин НПХ» надо убирать в закрывающиеся, защищенные от прокалывания контейнеры. Например, в те, которые предназначены для отходов или биологически опасных веществ. А потом утилизировать.
Срок годности «Хумулина НПХ» составляет 3 года. Но от начала применения – 28 суток.
Побочные действия
Основным побочным эффектом является гипогликемия, которая в случае тяжелого течения может стать причиной потери сознания и даже смерти (редко).
Также существует минимальная вероятность формирования липодистрофии.
Аллергические проявления системного характера:
- генерализованный зуд;
- одышка;
- затрудненное дыхание;
- понижение АД;
- повышенное потоотделение;
- учащение пульса.
Аллергические проявления местного характера:
- отечность или зуд в области проведения инъекции (как правило, прекращаются на протяжении нескольких недель);
- гиперемия.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Хумулін НПХ є препаратом інсуліну середньої тривалості дії.
Основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози. Крім того, інсулін впливає на деякі анаболічні та антикатаболічні процеси в різних тканинах. У тканинах м’язів до таких ефектів належать посилення синтезу глікогену, жирних кислот, гліцерину та білка, а також збільшення поглинання амінокислот з одночасним пригніченням процесів глікогенолізу, глюконеогенезу, кетогенезу, ліполізу, катаболізму білків та вивільнення амінокислот.
Нижче на рисунку у вигляді жирної лінії наведено типовий профіль активності інсуліну (крива утилізації глюкози) після підшкірної ін’єкції. Можливу варіативність тривалості інсулінової активності та/або її інтенсивності у різних пацієнтів зображено у вигляді затемненої ділянки на графіку. Індивідуальна варіабельність залежить від таких факторів, як об’єм дози, температура у місці ін’єкції та рівень фізичної активності пацієнта.
| Активність інсуліну |
Час (години)
Фармакокінетика.
Препарат Хумулін НПХ являє собою людський інсулін, який виготовляють за допомогою технологій з використанням рекомбінантної ДНК.
Фармакокінетика інсуліну не відображає метаболічну активність гормону. Тому при розгляді питання про активність інсуліну більш доцільним буде вивчення кривих утилізації глюкози (які наведено вище).
Під час проведення токсикологічних досліджень не було виявлено жодних серйозних шкідливих наслідків, пов’язаних із застосуванням препарату.
Инструкция по применению Хумулин НПХ
Дозировка Хумулин НПХ подбирается в индивидуальном порядке, согласуясь с уровнем гликемии пациента.
В/в инъекции Хумулина НПХ запрещены!
Эмульсию надлежит вводить п/к, в некоторых случаях допускаются в/м инъекции. П/к введение осуществляется в область живота, плеча, ягодицы или бедра. Места введения следует чередовать таким образом, чтобы на протяжении 30-ти суток в одно место проводилось не более одной инъекции.
П/к инъекции требуют определенного навыка введения и мер предосторожности. Необходимо избегать попадания иглы в кровеносные сосуды, не массировать место проведения инъекции, а также правильно обращаться с устройствами для введения препарата.
Приготовление и введение Хумулина НПХ
С целью ресуспендирования инсулина, перед использованием флаконы и картриджи препарата Хумулин НПХ рекомендуют раз 10 прокатать в ладонях и столько же раз покачать (поворачивая на 180°) до приобретения препаратом состояния близкого к молоку или однородной жидкости мутного оттенка. Энергично встряхивать препарат не следует, так как образованная таким образом пена может помешать точному набору дозы.
Флаконы и картриджи нужно проверять с особой тщательностью. Избегать использования инсулина с хлопьями осадка или белыми частицами, прилипшими к стенкам или дну флакона, образовывая впечатление морозного узора.
Конструкция картриджа не допускает смешения в нем его содержимого с прочими инсулинами, также как и повторного заполнения самого картриджа.
При использовании флаконов эмульсию набирают в тот инсулиновый шприц, который по объему соответствует вводимому инсулину (например, 100 МЕ/1 мл инсулина = шприц 1 мл) и вводят, согласуясь с рекомендациями врача.
При применении картриджей необходимо придерживаться инструкции производителя шприц-ручки по их установке, креплению иглы, а также введению инсулина, например, инструкции на Хумулин НПХ в шприц ручке КвикПен.
Сразу после проведения инъекции следует, используя наружный колпачок иглы, извлечь саму иглу и уничтожить ее безопасным образом, после чего закрыть ручку колпачком. Данная процедура обеспечивает дальнейшую стерильность, предупреждает попадание воздуха, предотвращает утечку препарата и его возможное засорение.
Иглы и шприц-ручки не подлежат повторному использованию и эксплуатации другими лицами. Флаконы и картриджи используют единожды до завершения препарата, после чего выбрасывают.
Возможно введения Хумулина НПХ в сочетании с Хумулином Регуляр. Для чего, с целью предотвращения проникания во флакон инсулина более продолжительного действия, первым в шприц набирают инсулин короткого действия. Данную смесь рекомендуют вводить сразу после смешивания. Для точной дозировки двух инсулинов могут использовать разные шприцы.
Правила использования препарата
Они подробно описаны в инструкции по применению «Хумулина НПХ». Но перед тем как описать каждый способ применения, надо оговориться, что для каждого пациента он свой. А, как упоминалось выше, средство выпускается в нескольких формах.
Если человек должен принимать «Хумулин НПХ» во флаконе, то необходимо перед использованием его хорошенько раскатать, чтобы инсулин полностью ресуспендировался. Важно, чтобы средство стало однородной мутной жидкостью. Встряхивать нельзя, иначе появится пена. Она — помеха для правильного набора дозы.
Также нельзя использовать средство, если после перемешивания остались хлопья либо прилипшие твердые частицы белого цвета.
Что касается инструмента, то инсулин «Хумулин НПХ» надо вводить при помощи специального шприца, который соответствует концентрации используемого раствора.
Теперь об использовании картриджей. Их также необходимо раскатать между ладонями, но определенное количество раз – 10. Потом перевернуть на 180°. Так сделать тоже нужно 10 раз. В противном случае инсулин не ресуспендируется полностью. Но внутри каждого такого устройства есть маленький шарик из стекла – он облегчает перемешивание состава. Важно понимать, что для повторного наполнения картриджи не предназначены.
Передозировка
Как таковой специфической передозировки Хумулином НПХ нет. Симптомами принято считать проявления гипогликемии, сопровождающиеся повышенным потоотделением, вялостью, тахикардией, головной болью, бледностью кожных покровов, дрожью, спутанностью сознания, рвотой.
В некоторых случаях симптоматика, предшествующая гипогликемии (длительный диабет или его интенсивный контроль) может измениться.
Проявления гипогликемии легкой степени, как правило, купируются пероральным приемом сахара или глюкозы (декстрозы). В дальнейшем может понадобиться корректировка режима диеты, дозы инсулина или физических нагрузок.
Корректировка гипогликемии средней тяжести проводится п/к или в/м инъекцией глюкагона, с дальнейшим пероральным приемом углеводов.
Проявления тяжелой гипогликемии могут сопровождаться комой, неврологическими расстройствами или судорогами, которые локализуются в/в инъекцией концентрированной глюкозы (декстрозы) или п/к или в/м введением глюкагона. В дальнейшем, с целью предупреждения повторения симптоматики, необходим прием пищи богатой углеводами.
Лечение при беременности
Женщине, находящейся в положении, обязательно нужно держать под контролем гликемию, если у нее имеется сахарный диабет. Как правило, в первом триместре потребность в инсулине снижается, но вот ко второму и третьему — повышается.
Каждой женщине обязательно нужно уведомить своего лечащего врача о планировании или наступлении беременности, чтобы скорректировать терапию. Также изменение дозировок требуется в период лактации. Чаще всего еще назначают особую диету.
Препарат безопасен для беременных и кормящих, поскольку не оказывает мутагенного действия.
Взаимодействие
Гипогликемическая эффективность Хумулина НПХ понижается при параллельном приеме оральных контрацептивов, гормонов щитовидной железы, глюкокортикоидов, тиазидных диуретиков, трициклических антидепрессантов, Диазоксида.
Сочетаемое применение этанола, гипогликемических препаратов (пероральных), салицилатов, ингибиторов МАО, сульфаниламидов, бета-адреноблокаторов усиливают гипогликемические эффекты Хумулина НПХ.
Резерпин, Клофелин и бета-адреноблокаторы могут смазывать симптоматику гипогликемии.
Состав
«Хумулин» представляет собой суспензию из инсулина человека и протамина сульфата. НПХ – нейтральные протамины Хадегорна, свидетельствующие о нейтральности медикамента. Благодаря этой добавке, эффект препарата достигается постепенно и удерживается дольше по сравнению с короткими средствами. За сутки требуется 1 – 2 введения – это помогает нормализовать гликемию. Обычно лекарство назначается для смешанного лечения с коротким инсулином, при сахарном диабете второго типа может применяться в качестве монотерапии. Международное непатентованное название (МНН) – инсулин изофан. Латинское название – Humulin NPH.
В 1 мл препарата 100 МЕ/мл действующего вещества. Из дополнительных компонентов в состав включены:
- метакрезол;
- глицерол;
- сульфат протамина;
- фенол;
- гидрофосфат натрия;
- оксид цинка;
- раствор кислоты хлористоводородной концентрации 10%;
- вода для инъекций.
Особые указания
Принять решение о необходимости перевода пациента на другой препарат или тип инсулина может исключительно врач. Данное изменение должно проходить под строгим контролем состояния больного.
Перемена типа активности инсулина (Регуляр, М3 и пр.), его видовой принадлежности (человеческий, свиной, аналоговый) или производственного метода (животного происхождения или ДНК-рекомбинантный) может потребовать корректировки доз, как уже при первом введении, так и в процессе терапии, постепенно на протяжении недель или месяцев.
Инсулиновая зависимость может понижаться при недостаточности функции почек, гипофиза, надпочечников, щитовидной железы, печени.
При эмоциональном перенапряжении и при некоторых патологиях может наблюдаться повышенная потребность в инсулине.
Иногда корректировка дозировки целесообразна при изменении диеты или увеличении физических нагрузок.
У некоторых пациентов, в случае применения инсулина человека, симптомы, предшествующие гипогликемии могут отличаться от таковых при использовании животного инсулина или быть менее выраженными.
Нормализация плазменного уровня глюкозы, по причине интенсивной инсулинотерапии, приводит к исчезновению всех или некоторые проявлений гипогликемии, о чем необходимо проинформировать пациента.
Симптоматика наступающей гипогликемии может быть сглажена или изменяться в случае параллельного применения бета-адреноблокаторов, диабетической невропатии или продолжительного сахарного диабета.
В некоторых случаях местные аллергические проявления могут развиваться по не связанным с эффектами препарата причинам (например, кожные раздражения по причине использования очищающего агента или неправильного проведения инъекции).
Редко, системные аллергические реакции могут потребовать немедленного проведения терапии (проведение десенсибилизации или замена инсулина).
Из-за возможного проявления симптомов гипогликемии нужно принять все меры предосторожности при выполнении опасных работ и вождении автомобиля.
Показания
В инструкции по применению «Хумулина НПХ» указан узкий перечень состояний, при которых врачи обычно прописывают пациентам данный препарат. Что это за состояния? Среди них:
- Беременность при инсулиннезависимом сахарном диабете. Но только если он относится ко 2-му типу.
- Впервые выявленный сахарный диабет.
- Это же эндокринное заболевание, сопровождающееся наличием показаний для проведения терапии инсулином.
Это все показания. Таким образом, «Хумулин НПХ» необходим людям, которым нужен инсулин, дабы поддерживать нормальный уровень сахара в крови.
Цена Хумулин НПХ, где купить
Купить Хумулин НПХ можно в среднем: флакон 10 мл №1 – 550 рублей; картриджи 3 мл №5 – 1500 рублей.
- Интернет-аптеки РоссииРоссия
- Интернет-аптеки УкраиныУкраина
Аптека Диалог
- Хумулин НПХ картридж 100МЕ/мл 3мл №5Lilly Franc/Ортат
1002 руб.заказать
показать еще
Форма выпуска
У «Хумулин» 2 формы выпуска:
- стеклянные флаконы с препаратом объемом 10 мл;
- картриджи для многоразовых шприц-ручек объемом 3 мл, по 5 штук в пачке.
Инсулин вводится подкожно, редко внутримышечно. Внутривенное введение возможно для другого вида – инсулин «Хумулин» Регуляр, для остальных запрещено. В вену вводят это ультракороткое лекарство при тяжелом случае гипогликемии и только по указанию врача. «Хумулин М3» – инструкция указывает на короткое действие раствора.
Препарат «Хумулин Ленте» вводится подкожно инъекционно обычным шприцом. Суспензия стоит меньше, но картриджами пользоваться в разы удобнее.
Шприц
Аналоги
Когда нет возможности приобрести Хумулин или в связи с индивидуальными особенностями он не оказывает должного эффекта, можно покупать качественные аналоги данного препарата. Среди основных и популярных препаратов, имеющих подобный состав, стоит выделить:
- Актрапид. Создан на основе человеческого инсулина, является препаратом кратковременного действия.
- Инсулар Актив. Получен на основе рекомбинации ДНК человека, также является препаратом с кратковременным действием.
- Новорапид Пенфил. С помощью биотехнологии был получен главный компонент препарата – инсулин. Оказывает кратковременное действие.
- Новорапид Флекспен. Содержит в составе инсулин аспарт и безводный инсулин. Действует в период 6-8 часов.
- Хумалог. Содержит инсулин лизпро, достаточно схож с людским. Имеет срок действия в течение 2-5 часов.
- Эпайдра. В составе имеется инсулин глюлизин.
Как и Хумулин, любой аналог нужно приобретать только после консультации с лечащим врачом, так как в противном случае, можно вызывать гипо или гипергликемию, которые приводят к коме или летальному исходу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Деякі лікарські засоби впливають на метаболізм глюкози, тому слід проконсультуватися з лікарем щодо прийому будь-яких інших лікарських засобів разом із застосуванням людського інсуліну. Лікар повинен взяти до уваги можливі взаємодії, якщо пацієнт приймає будь-які інші лікарські засоби.
Потреба в інсуліні може збільшуватись у разі застосування препаратів з гіперглікемічною активністю, таких як глюкокортикоїди, гормони щитовидної залози та гормон росту, даназол, β2-симпатоміметики (наприклад ритодрин, сальбутамол, тербуталін), тіазиди.
Потреба в інсуліні може зменшуватись у разі застосування лікарських засобів з гіпо-глікемічною активністю, таких як оральні гіпоглікемічні препарати, саліцилати (наприклад ацетилсаліцилова кислота), деякі антидепресанти (інгібітори моноаміноксидази), деякі інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (каптоприл, еналаприл), блокатори рецепторів ангіотензину II, неселективні бета-блокатори або алкоголь.
Аналоги соматостатину (октреотид, ланреотид) можуть як збільшувати, так і зменшувати потребу в інсуліні.
Особливості щодо застосування
Будь-яка заміна типу або марки інсуліну має відбуватися під пильним медичним наглядом. Зміна концентрації, марки (виробника), типу (розчинний, НПХ, змішаний), виду (інсулін тваринного походження, людський інсулін, аналог людського інсуліну) та/або типу виробництва (ДНК-рекомбінантний інсулін або інсулін тваринного походження) може потребувати зміни дозування.
Дозування у разі лікування людським інсуліном може відрізнятися від дозування при застосуванні інсулінів тваринного походження. Потреба в регулюванні доз може виникнути з першої дози або протягом кількох перших тижнів або місяців.
У деяких пацієнтів, у яких розвивалися гіпоглікемічні реакції після переведення їх з інсуліну тваринного походження на людський інсулін, ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявилися менш явними або відмінними від симптомів, які раніше спостерігалися у цих пацієнтів при лікуванні тваринним інсуліном. У пацієнтів зі значним покращанням рівня глюкози в крові (наприклад, завдяки інтенсифікації інсулінової терапії) можуть надалі не спостерігатися деякі або жоден з ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії, про що їм слід повідомити. До станів, при яких ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії можуть бути неспецифічними і менш вираженими, відносять тривалий перебіг цукрового діабету, захворювання нервової системи при цукровому діабеті або прийом лікарських препаратів, таких як бета-адреноблокатори.
Гіпоглікемічні або гіперглікемічні реакції, які не було скориговано, можуть призвести до втрати свідомості, коми та мати летальний наслідок.
Застосування невідповідних доз або різке припинення лікування, особливо при інсуліно-залежному діабеті, можуть призвести до гіперглікемії та кетоацидозу – станів, що є потенційно летальними.
При лікуванні людським інсуліном можуть продукуватися антитіла, хоча і в менших концентраціях, ніж у разі застосування очищеного інсуліну тваринного походження.
Потреба в інсуліні значно змінюється при захворюваннях надниркових залоз, гіпофіза, щитовидної залози та при наявності ниркової або печінкової недостатності.
Потреба в інсуліні також може збільшуватися під час хвороби або під впливом емоційного стресу.
Потреба у коригуванні доз може виникнути у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень або звичного режиму харчування.
Комбіноване застосування з піоглітазоном
Повідомлялося про випадки серцевої недостатності при комбінованому прийомі піоглітазону з інсуліном, особливо у пацієнтів, які мали фактори ризику розвитку серцевої недостатності. Дану інформацію необхідно враховувати при призначенні комбінації Хумуліну НПХ із піоглітазоном. За умови застосування даної комбінації необхідно спостерігати за станом пацієнта щодо розвитку симптомів серцевої недостатності, збільшення маси тіла та появи набряків. Лікування піоглітазоном необхідно припинити при погіршенні серцевих симптомів.
Допоміжні речовини.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на одиницю дози, тобто фактично “не містить натрію“.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Пацієнткам з інсулінозалежним цукровим діабетом або з гестаційним діабетом, які отримують терапію інсуліном, необхідний ретельний контроль протягом усього періоду вагітності. Потреба в інсуліні зазвичай зменшується протягом І триместру вагітності, після чого збільшується протягом ІІ та ІІІ триместрів. Пацієнткам з цукровим діабетом слід повідомляти лікарю про настання або планування вагітності.
У період вагітності пацієнткам з цукровим діабетом потрібен ретельний контроль рівня глюкози в крові, а також загального стану здоров’я.
У пацієнток із цукровим діабетом у період годування груддю може виникнути потреба у коригуванні доз інсуліну та/або режиму харчування.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Здатність пацієнтів, які застосовують інсулін, концентруватися та реагувати може бути порушена у результаті гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику, коли ці здатності мають особливе значення (у т.ч. під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами).
Пацієнтів слід інформувати про те, яких саме запобіжних заходів для уникнення гіпоглікемії необхідно вжити під час керування автомобілем. Це особливо важливо для тих пацієнтів, у яких відчуття попереджувальних симптомів гіпоглікемії зменшене або відсутнє або у яких часто виникають епізоди гіпоглікемії. За таких обставин слід оцінити доцільність керування автомобілем.
Побічні ефекти
Гіпоглікемія є найпоширенішим побічним ефектом інсулінотерапії у хворих на цукровий діабет. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості, а в окремих випадках – до летального наслідку. Конкретну частоту епізодів гіпоглікемії встановити неможливо, адже вона є результатом впливу як дози інсуліну, так і інших факторів, наприклад складу дієти пацієнта і його фізичної активності.
Часто можливе виникнення місцевих алергічних реакцій (частота від 1/100 до <1/10), включаючи зміни у місці ін’єкції: почервоніння шкіри, набряк, свербіж. Вони зазвичай минають протягом періоду від кількох днів до кількох тижнів. Іноді такий стан пов’язується не з інсуліном, а з іншими факторами, наприклад з наявністю подразнювальних речовин у складі засобів для очищення шкіри або незадовільною технікою виконання ін’єкцій.
Системна алергічна реакція виникає дуже рідко (<1/10000), але потенційно є серйознішим побічним ефектом та являє собою генералізовану форму алергії на інсулін. Вона може проявлятися висипанням по всій поверхні тіла, задишкою, хриплячим диханням, зниження артеріального тиску, прискореним пульсом та підвищеним потовиділенням. Тяжкі випадки генералізованої алергії є небезпечними для життя. У виняткових випадках тяжкої форми алергії на ХумулінНПХ слід негайно вжити відповідних заходів. Може виникнути потреба у заміні інсуліну або у десенсибілізуючій терапії.
Ліподистрофія у місці ін’єкції виникає нечасто (частота від 1/1000 до <1/100).
Повідомлялося про випадки появи набряків під час застосування інсулінотерапії, зокрема у разі, коли попередній незадовільний метаболічний контроль покращувався проведенням інтенсивної інсулінотерапії.
На что необходимо обратить внимание
Нельзя самостоятельно прекращать курс лечения медикаментом или самовольно увеличивать, или снижать дозу. Это может привести к тому, что у человека появится кетоацидоз или гипергликемия, которые могут угрожать жизни пациента.
Для более безопасного применения препарата лучше регулярно проверять уровень глюкозы, так как в редких случаях гипогликемия может слабо проявляться. Несвоевременная корректировка гипер или гипогликемии иногда приводит к летальному исходу.
Врач может назначить введение других препаратов действия средней продолжительности, однако самостоятельно изменять их запрещено.
Таблетки от сахарного диабета
Когда у человека имеются проблемы с почками или печенью, нарушены процессы жизнедеятельности надпочечников или щитовидной, вводить инсулин нежелательно.
Передозування
Для передозування інсуліну не існує конкретного визначення, оскільки рівень глюкози в крові є результатом складної взаємодії між рівнем інсуліну, надходженням глюкози та іншими метаболічними процесами. Причиною гіпоглікемії може стати надлишок інсуліну по відношенню до об’єму прийнятої їжі та витрат енергії.
Проявами гіпоглікемії є млявість, сплутаність свідомості, прискорене серцебиття, головний біль, пітливість, блювання.
Гіпоглікемію легкого ступеня зазвичай можна усунути пероральним застосуванням глюкози або продуктів, що містять цукор. Корекцію помірно тяжкої гіпоглікемії можна проводити за допомогою внутрішньом’язового або підшкірного введення глюкагону з подальшим прийомом всередину вуглеводів після стабілізації стану пацієнта. Пацієнтам, у яких відсутня відповідь на введення глюкагону, необхідно здійснювати внутрішньовенне введення розчину глюкози. Якщо пацієнт знаходиться у коматозному стані, то глюкагон слід вводити внутрішньом’язово або підшкірно. У разі відсутності глюкагону або якщо немає реакції на його введення, необхідно ввести розчин глюкози внутрішньовенно. Пацієнта необхідно нагодувати одразу після того, як він прийде до тями.
Може виникнути потреба у підтримувальному вживанні вуглеводів та медичному нагляді, оскільки після очевидного клінічного покращення можливе виникнення рецидиву гіпоглікемії.
